Поділитись
Вже з наступного вікенду в Україні можуть запровадити карантин вихідного дня - через збільшення захворюваності на коронавірус COVID-19. Передбачається, що у такому випадку працюватимуть лише продуктові магазини, аптеки та транспорт. Заклади громадського харчування зможуть працювати лише на виніс.
Відтак, подібні обмеження, у разі їх введення в дію, найбільше вдарять по малому і середньому бізнесу, а, говорячи про конкретні галузі – компаніях і підприємцях зі сфер розваг, послуг, торгівлі. Уже третина малих підприємців втратили понад 50% доходів і щоб досягти попередніх темпів розвитку багатьом з них знадобиться не менше, ніж 2 роки.
Про це президент УСПП Анатолій Кінах сказав в ефірі телеканалу «Україна 24».
«2 роки на відновлення – це за умови зусиль з боку держави – пом’якшення фіскального тиску, створення умов для кращого доступу до кредитних ресурсів, загалом наявність повноцінних цільових програм розвитку промисловості і бізнес-клімату в Україні», - наголосив експерт.
Коментуючи перспективу введення в Україні карантину вихідного дня, лідер ділової спільноти підкреслив, що найбільший попит припадає саме на вихідні дні, у суботу-неділю виручка підприємців у вищезазначених сферах становить 50-60% від усієї тижневої. Це значить, що їх прибутки «просядуть» наполовину.
«І тут постає питання: які ж компенсатори будуть передбачені для бізнесу? Зменшення фіскального навантаження, кредитні ресурси за лояльними 0-3% ставками, як це є в Європі та інших розвинутих країнах світу, дотації від держави на збереження робочих місць і стабільну виплату зарплат? Відповідь по кожному з цих питань негативна. Подивимося ширше: економіка взаємозв’язана. Падіння оборотів в торгівлі і сфері послуг викличе негативний ефект і у виробників… Безумовно, будь-яке посилення карантинних заходів, включно із карантином вихідного дня, негативно відіб’ється на підприємництві», - переконаний президент УСПП.
Відтак, будь-які обмеження для роботи бізнесу повинні супроводжуватися компенсаторними заходами, наголошують в УСПП. Очевидно, що фінансів на прямі дотації на збереження робочих місць і підтримку самозайнятості немає – в бюджеті країни величезний дефіцит. Відтак, бізнес очікує на пом’якшення фіскальних заходів, діалог по принциповим питанням (як-ось введення РРО з наступного року, проти чого протестують ФОПи, оскільки це збільшить їх видатки) тощо.
«Іншого шляху наразі немає, це те, що потрібно зробити, адже допоки в усьому світі країни підтримують національний бізнес і виробників, в Україні посилюють карантин без врахування економічних наслідків. Крім того, хочу наголосити: карантин сам по собі не стримає поширення корона вірусу, його основне завдання – дати час медичній системі відреагувати на зростання кількості випадків, у тому числі і тяжких. Наскільки ефективно медичні заклади забезпечені ліжкомісцями, засобами індивідуального захисту, обладнанням і т.д. – це тема окремої розмови. З економічної ж точки зору неможливо «забути» про бізнес і відтак прибутки мільйонів українців, а потім повернутися до цієї теми через місяці. Потрібні антикризові заходи для економіки вже зараз», - підсумував Анатолій Кінах.
Нагадаємо, такі комплексні антикризові заходи УСПП та АРГО передали свого часу уряду і парламенту, наразі ділова спільнота веде постійний діалог із чиновниками щодо врахування поданих бізнесом пропозицій та розробки комплексної антикризової економічної стратегії.