Перед Україною стоїть завдання індустріально-технологічного прориву, інакше тренд в бік сировинної структури економіки, приросту ВВП на рівні 2-3%, який не забезпечує сталий розвиток, втрат людського капіталу та низької якості життя буде лише поглиблюватися. Готуючи та реалізуючи таку стратегію, не можна випускати з виду базові промислові галузі, найважливішою з яких є гірничо-металургійна. Саме вона має забезпечити сталлю і металовиробами програми відновлення вітчизняної інфраструктури, відродження машинобудування та інших таких промислових сфер (знос основних фондів на Укрзалізниці, в енергетичній, транспортній сферах, ЖКГ тощо добігає 80 %). Як пов’язати завдання модернізації промисловості та розвитку української металургії, говорили сьогодні на форумі «Промислова політика і ГМК: світовий досвід для України».
«ГМК є системоутворючою галуззю, в 2017р. її частка в ВВП України складала 12%, у загальному експорті в 2018р. – 29%. Однак позиції металургії в загальногосподарському комплексі мають зміцнюватися, сфера повинна розвиватися не з огляду на короткострокову перспективу нарощування експорту продукції з низькою доданою вартістю, а в сенсі модернізації промисловості на сучасних, інноваційних засадах. Згадаймо, нині майже 80% виробництва ГМК йде на експорт, решта в сферу внутрішнього споживання. Ці показники треба міняти місцями, бо лише потужна металургія, інші переробні сфери є основою, базою сталого економічного розвитку взагалі», – наголосив президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
Нині, на думку учасників форуму, в країні відбувається деградація економічних процесів, спрощення структури економіки, скорочення переліку товарів, що випускаються. Негативне сальдо зовнішньоекономічної торгівлі очікується в нинішньому році на рівні 11,5 млрд. дол., що робить нашу економіку дуже вразливою, тим більш на фоні значних запозичань.
Натомість у світі відбувається ренесанс промисловості, глибоке проникнення в неї інноваційних процесів, новітніх наукових розробок. На форумі було представлено дослідження з розвитку ГМК та промислової політики в 11 країнах світу.
Анатолій Кінах згадав початок 2000 років, коли в країні працював закон з підтримки металургійної сфери, і вона незабаром зазнала позитивних змін. Таке завдання постало перед державою й нині. Експерти форуму окреслили низьку очікуваних заходів, серед яких є податкові стимули, підтримка експорту, преференції для виробництва вітчизняних продуктів, кредитні інструменти тощо. Усі країни, де металургія останнім часом стрімко розвивається, впроваджували ці заходи в тому чи іншому варіанті, активно використовуючи ідеологію підтримки національного виробника. Таке має бути і в Україні, бо ні модернізація економіки взагалі, ні підвищення рівня життя людей не є можливими без політики державного економічного патріотизму.
Йшлося також про створення умов фінансової підтримки розвитку як металургії, так і промисловості взагалі. А.Кінах нагадав, що вітчизняна банківська система стоїть осторонь проблем індустрії. Так, за останні місяці 2018 року Україна вийшла на зовнішній ринок фінансових запозичень і дозволила собі отримати декілька мільярдів за самою високою вартістю в світі – 9,7-9,8% річних. Тільки за два місяці 2019р. для вирішення проблеми дефіциту бюджету, включаючи передвиборчі події, уряд на внутрішньому фінансовому ринку взяв мільярди гривень під облігації державного внутрішнього займу в середньому під 19-20% річних. Тому банки не хочуть ризикувати, маючи справу з конкретними виробництвами, частину з яких треба ще виводити з кризи – вони можуть спокійно купити облігації і мати нормальний прибуток. Таку ситуацію треба негайно міняти.
Президент УСПП ознайомив учасників форуму с останніми напрацюваннями ділової спільноти та експертів – Платформою економічного патріотизму та стратегією нової індустріалізації країни. Саме тут містяться пропозиції з модернізації промисловості у комплексному вигляді, які мають початися з розробки державної індустріальної стратегії.
На заході виступили народні депутати України, аналітики, експерти, топ-менеджери металургійних компаній. Їх висновки та напрацювання можуть стати основою системного та сучасного плану модернізації ГМК.