Поділитись
Найбільш проблемними сферами в українській економіці є відсутність сучасної індустріально-інноваційної політики, висока енергоємність виробництв, негативний вплив росту цін на газ, електроенергію, а також недосконалі умови для розвитку підприємництва. Потрібне прийняття оновленої Стратегії енергетичної безпеки України, що враховувала б ситуацію навколо добудови “Північного потоку-2”, вимогу прискореної енергомодернізації промисловості, збільшення видобутку власного газу.
На цьому наголосив голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради, президент УСПП Анатолій Кінах.
За його словами, зазначені напрями мають бути ключовими в 2022 році як в роботі парламенту, так і уряду. Окрім того, Кабміну ще належить представити Програму своєї діяльності, чого не було зроблено вчасно - під час прийняття бюджету на поточний рік.
“2022 рік буде нелегким, оскільки високі ціни на енергоресурси поставили в критичну ситуацію цілі галузі - переробну промисловість АПК, тепличне господарство, хімпром, скловиробників тощо. Ми підрахували можливі втрати нашої індустрії, опираючись на показники зростання газу (тоді вп'ятеро, зараз - вже до 10 разів), та безпрецендентну промислову інфляцію в 62% за 2021 рік. Дорожчатимуть і далі товари споживчої групи - молоко, хліб, борошно, цукор та ін. Це все відобразиться і на споживчій інфляції, платоспроможності внутрішнього ринку, що і далі просідатиме”, -прогнозує Анатолій Кінах.
При цьому лідер ділової спільноти звертає увагу, що УСПП, галузеві асоціації вже надали свої пропозиції Кабміну та Верховній Раді. Серед іншого йдеться про потребу збільшення власного видобутку природного газу, що на фоні енергетичної кризи парадоксально зменшується. "Укргазвидобування" у 2021 році скоротило валовий видобуток природного газу на 3,7% (на 527,3 млн .кубометрів) порівняно з 2020 роком. І схоже, що з початком нового року ситуація не буде змінюватися.
Нагадаємо, собівартість українського газу - 3-4 грн. за кубометр. Фахівці вважають, що потенціал видобування вуглеводнів в Україні складає майже 1,1 трлн кубометрів.
Днями уряд на вимогу промисловців, таки пообіцяв підтримку виробникам соціально-значущих товарів - їм відпускатиметься газ власного видобутку із максимальною націнкою у 24%. Та як буде організований процес, чому він не покриває інші глибоко постраждалі галузі - тепличне господарство, хімічну галузь тощо - залишається під питанням.
“Енергосфера в Україні хаотична, немає прогнозування хоча б на рік вперед. Восени 2021 року чомусь виявилося, що газосховища не заповнені за відповідними нормами, критичний брак енергетичного вугілля з початком опалювального сезону, а українська ГТС не має чіткого плану розвитку, плану Б на фоні можливого повноцінного запуску Північного потоку-2 тощо. Ця ситуація нещадно вдарила по промисловості, пролонгувати такі помилки бездіяльності на 2022 - ставити під загрозу економіку країни”, - наголосив президент УСПП.
Саме із низькими темпами економічного відновлення, низьким рівнем життя в Україні пов'язана і зростаюча трудова міграція.
За 10 місяців цього року країну залишили понад 600 тисяч українців, що є найбільшим показником за останні 11 років - дані сервісу Opendatabot. Що це значить для України? Падіння інвестиційної привабливості, брак кадрів для бізнесу, недостатнє наповнення бюджету через податки і Пенсійного фонду відповідно.
При цьому урядовці, та й парламент у минулому році пішли невірним шляхом, проголосувавши за сумнозвісний проєкт 5600, а нині закон №1914, що збільшує податкове навантаження на підприємництво. УСПП закликає владних партнерів разом шукати компроміс та не вирішувати проблеми дефіциту бюджету через фіскальний тиск на і так здебільшого постраждалий від пандемії, тарифів і т.д. бізнес.
Окрім того, парламент, на думку Анатолія Кінаха, повинен врешті перейнятися питанням конкретних механізмів збереження і розвитку людського капіталу. Який Україна стрімко втрачає. По-перше, трудова міграція прогнозовано посилиться. Є цьому і цілком конкретні передумови. До прикладу, сусідня Польща, де працює до 2 млн. наших співгромадян, нещодавно значно спростила законодавство. Тепер громадяни України можуть працювати не 6 місяців, а 2 роки без дозволу на роботу.
Навіть не враховуючи трудову міграцію, тривогу викликає і демографічна ситуація. ООН в своїй аналітичній записці нещодавно назвала Україну державою, що дуже стрімко втрачає природну чисельність населення. Такими темпами до 2050 року українців буде не більше 35 млн.
“Це одна із найбільш глобальних проблем для України, і, парадоксально, одна із найменш помічених владою. Роботодавці, промисловці наполягають на заходах для розвитку сучасного ринку праці, збереження кваліфікованого трудового ресурсу. Необхідні кроки відомі - стимули для самозайнятих, малого і середнього бізнесу, антикризове кредитування для індустрії на енергомодернізацію, внутрішні замовлення і довготривалі програми,контракти для виробників високотехнологічної продукції з тривалим циклом виробництва”, - підкреслив голова НТСЕР.
Ділова спільнота очікує на комплексність дій соціальних партнерів за окресленими та іншими напрямами.
Тим часом, спікер ВРУ Руслан Стефанчук нещодавно назвав такі пріоритети роботи Ради: народовладдя, реформа СБУ, пенсійна реформа та містобудування.