Продуктові картки не вихід: в Україні потрібно створювати робочі місця з гідною оплатою праці

Facebook Поділитись
Продуктові картки не вихід: в  Україні  потрібно створювати  робочі місця з гідною оплатою праці

Серед необхідних заходів -  державна підтримка зайнятості і самозайнятості, програмні підходи до антикризового кредитування, модернізації промисловості. Це є підвалинами вирішення проблеми низької платоспроможності населення в країні. За даними Держстату, українці витрачають понад 40% доходів на продукти. Це колосальна цифра, і причина не стільки в дороговартісності самих продуктів, а у несформованості бази для економічного зростання в Україні. 

Кризу платоспроможності поглибило різке подорожчання енергоресурсів у виробництві (газу вп'ятеро, електроенергії на 84%) - зачепила чимало галузей, частина з яких опинилася на межі банкрутства. Зокрема, мова йде про хімічну галузь, переробні підприємства АПК, харчову промисловість, тепличне господарство, скловарів і т.д. На вимогу промисловців уряд пообіцяв підтримку для низки виробничих сфер соціально значущих товарів - хліба, молока і т.д. Проте даний перелік є дуже обмеженим. УСПП, Національна соціально-економічна рада наполягають на проведенні окремої робочої зустрічі Прем'єр-міністра із представниками всіх постраждалих галузей - хімпрому, скловиробників, цукроварів, тепличного господарства та ін. Адже, якщо не вжити заходів, половина виробництв в Україні будуть збитковими, ціни на продовольчі групи товарів продовжуватимуть зростати. Передовсім, на хліб, цукор, борошно, олію і т.д.

За таких умов ідея введення  продуктових карток чи “талонів”, як їх вже встигли охрестити в мережі, вбачається дещо сумнівною. Поки це просто ініціатива, але проаналізуємо її з огляду на суспільний резонанс.

По-перша, така цільова допомога малозабезпеченим обіцяється через додаток “Дія”. Нагадаємо, йдеться про родини, що не мають фінансування на покриття продуктової корзини та комірного, навряд чи треба розраховувати на наявність в них смартфону.

По-друге, така “акція”- повинна стати тимчасовим антикризовим заходом, а не постійною політикою держави, що має дефіцитний бюджет та, знову підкреслимо, кризу у виробництві.

По-третє, точних цифр і термінів такої допомоги немає, тому важко судити про ефективність даного рішення.

Аналоги в інших державах є, до прикладу, "food stamps" (до 2008 року, після - гроші на електронну картку) у Сполучених Штатах.  Проте цей інструмент підтримки малозабезпечених верств населення дещо інший, ніж в Україні. У більшості йдеться про безробітних, колишніх мігрантів, людей з обмеженими можливостями і т.д. Проте це далеко не ті 60% населення в Україні, що, за даними ООН, перебувають на межі чи за межею бідності.

"Наші проблеми в економіці є системними, і вирішувати їх можливо через запровадження податкових стимулів, модернізацію промисловості, фінансування державних програм в ключових її галузях, прозорий процес збільшення видобутку власного газу тощо. Інакше розрив між зростанням цін і тарифів та реальною платоспроможністю людей буде збільшуватися. І робити ставку тільки на дотаційні методи неправильно ",- наголосив голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради, президент УСПП Анатолій Кінах. 

Свої пропозиції  промисловці передали в уряд та Верховну Раду. Пакет охоплює промислову політику, відновлення масштабів кредитування  реального  сектору економіки, посилення експорту, енергомодернізацію виробництв. Поглиблення соціально-економічної  кризи вимагає негайних  спільних дій.