Бізнес і експертна спільнота дедалі більше занепокоєні наслідками зниження рівня професійності та якості державного управління, особливо в умовах триваючої війни з російським агресором. Від інституційної дієздатності державних установ залежить конкурентоздатність економіки, ефективність використання ресурсів, обороноздатність і навіть демографічний розвиток країни, – відзначили учасники засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану при УСПП.
У заході взяли участь представники парламенту, Уряду, бізнесу, профспілок, науково-аналітичних установ та експерти. Вони обговорили темпи відновлення країни та стійкість її економіки, заходи, які потрібно вжити для збільшення власної ресурсної спроможності, захисту енергетичної інфраструктури, збереження людського потенціалу.
Одним із показових прикладів названо результати аудиту Рахункової палати України щодо реалізації урядової програми із захисту критичної енергетичної інфраструктури у 2023–2024 роках.
Аудит підтвердив, що експериментальний проєкт Уряду, координацію якого доручили Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури, не відповідав вимогам сучасного проєктного менеджменту. Зокрема, виявлено:
- недосконалу систему моніторингу та звітування;
- відсутність чітко визначених цілей, показників ефективності, обсягів ресурсів;
- нечітке розмежування ролей учасників і механізмів координації;
- ненадійне фінансове забезпечення.
«Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, не будучи профільним органом у сфері захисту критичної енергетичної інфраструктури, не мало досвіду у розробці спеціалізованих інженерних рішень. Аналогічний брак досвіду був і у службах відновлення в регіонах, що виступали замовниками робіт, а також у підрядників», – йдеться у звіті аудиторів.
У результаті станом на кінець 2024 року роботи із захисту об’єктів критичної інфраструктури залишалися незавершеними, а більшість фортифікаційних споруд — недобудованими. Рівень готовності захисних споруд від атак безпілотників склав менше трьох чвертей від запланованого, а протиракетних – менше ніж чверть.
Проблеми системного характеру виявлено і в інших напрямках. Так, Рахункова палата провела аудит реформування системи оплати праці у сфері державного управління. Його висновок невтішний: система не стала більш справедливою, прозорою чи стимулюючою. Більше того, держава досі не володіє повною та достовірною інформацією про реальні нарахування зарплат чиновникам, що унеможливлює ефективне планування бюджетних потреб і оцінку ефективності видатків у секторі державного управління.
На цьому вже наголошував УСПП у публічному просторі. Зокрема, за даними Світового банку, рівень бідності в Україні зріс із 23% до 37% за два роки, тоді як зарплати окремих державних службовців і топменеджменту держкомпаній перевищують середні в економіці у кілька, а подекуди й у десятки разів. УСПП та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану переконані: такі диспропорції не лише підривають довіру громадян, а й безпосередньо впливають на економічну динаміку, споживчий попит і перспективу повернення мільйонів українських біженців із-за кордону.
В УСПП та Антикризовому штабі нагадують, що питання інституційної спроможності держави, підготовки кадрів і підвищення рівня відповідальності чиновників є системними й потребують першочергової уваги.
Так, бізнес неодноразово виступав проти ліквідації профільних міністерств – Мінагрополітики та Мінстратегпрому, адже і в промисловості (–3,9%), і в агросекторі (до –14%) спостерігається спад виробництва, бракує системних державних програм.
Ці сфери, разом із енергетикою та оборонно-промисловим комплексом, є базовими для економічної стійкості та відновлення України.
УСПП наголошує: професійна державна служба – це не бюрократична формальність, а основа національної безпеки. Без ефективних, компетентних і відповідальних управлінців неможливо забезпечити результативне відновлення економіки, модернізацію інфраструктури та реалізацію стратегічних реформ.
Тому бізнес-спільнота закликає владу посилити кадрову політику у державному секторі, відновити інституційну стабільність профільних міністерств і впровадити прозорі стандарти управлінської ефективності.
Як підкреслюють в УСПП, у період війни з російським агресором і відбудови Україні потрібна не лише технічна чи фінансова допомога міжнародних партнерів, але й сильна економіка та професійна система державного управління, здатна приймати виважені рішення, ефективно реалізовувати політики і нести відповідальність за результат.