Поділитись
Верховна Рада України 20 жовтня прийняла за основу проєкт держбюджету на 2022 рік.
При цьому Програма діяльності уряду досі не представлена, а основні цифри, представлені в проєкті, свідчать про відсутність бази для економічних реформ.
На цьому наголосили в УСПП.
Так, доходна частина бюджету багато в чому залежатиме від додаткових надходжень від податку на додану вартість. З вироблених в Україні товарів очікують отримати ПДВ на рівні 166,3 млрд грн, що більше, ніж в попередніх роках. Також Мінфін очікує на збільшення надходжень від податку на доходи фізосіб на 23,2 млрд грн, податку на прибуток підприємств — на 25,5 млрд грн.
При цьому практично жодних форм підтримки, антикризових програм для бізнесу, що постраждав від пандемії коронавірусу, стрибка цін на енергоресурси. Те ж саме стосується і промисловості.
Остання має енергоємність, втричі більшу, ніж в країнах Європи. Відтак, при зростанні цін на газ до 60% заводів опиняться на межі рентабельності, а в хімпромі, агропереробці, ГМК ці цифри будуть ще вищі.
Недостатньо профінансованими залишаться стратегічні галузі промисловості. Оборонка, космічна галузь та авіабудування отримають на всіх лише 7,5 млрд. грн. При тому, що масштабних приватних інвестицій сюди так і не було залучено. Відтак, про реалізацію системних проєктів, передбачених програмами авіабудування, ракетно-космічної сфери доведеться на деякий час забути.
У проєкті бюджету-2022 не передбачені кошти на проведення реформи Укрзалізниці. Можна лише припустити, що шкідлива схема перехресного субсидіювання – утримання рентабельності пасажирських перевезень за рахунок тарифів на вантажні – збережеться. Аграрії та металурги скаржаться на підвищення тарифів УЗ, при тому що швидкість і якість перевезень потребує значного покращення.
Важлива і реалізація програми модернізації залізничної інфраструктури, що дасть оновлення вантажного, вагонного парків, інфраструктури з максимальним відсотком локалізації виробництва. Ці видатки також мають бути передбачені в бюджеті, хоча б для старту першого етапу.
На підтримку аграріїв планують витратити на 100 млн грн менше, ніж у 2021 році – загалом 4,4 млрд грн. Це при тому, що вже на 30% подорожчали мінеральні добрива, той же газ буде в подальшому закладений в собівартість продукції переробки.
Турбує і те, що по окремим статтям видатків йдуть безпосередні прив’язки до законопроєкту 5600, проти якого активно виступає бізнес-спільнота. Він посилить фіскальний тиск і значно розширить повноваження податкової.
Тим не менше, розбудова закладів охорони здоров’я, наприклад, на яке планується виділити 4 млрд. грн., залежатиме від прийняття цього законопроєкту.
Вперше планують виділити кошти на державні інвестиційні проєкти - 2,7 млрд грн, та розвиток проєктів в ІТ. Втім, немає конкретизації, на що підуть ці ресурси.
«І тут ми знову повертаємося до відсутності Програми діяльності уряду – програми соціально-економічного розвитку. В держави має бути конкретний план дій із термінами виконання, передбаченими під це ресурсами. Інакше закладені в бюджет цифри – це просто ефемерні підрахунки, відірвані від реальних потреб соціальної сфери, економіки тощо», - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
До другого читання планують доопрацювати частину соціальних видатків – підвищення мінімальних зарплат і пенсій. При цьому традиційно йдеться про кількасот гривень, що є консервацією бідності. Паралельних заходів для стимулювання самозайнятості, створення робочих місць також немає.
Тому в УСПП пропонують Верховній Раді передбачити збільшення кредитування реального сектору економіки, закласти кошти, необхідні для програм авіа, транспортного машинобудування тощо.