Поділитись
У 2020 році обсяги промислового виробництва в Україні скоротилися на 5,2% в порівнянні з 2019 роком – це офіційні дані Держстату. Тільки машинобудування просіло на 20% за січень-жовтень минулого року. Падіння в індустрії – хронічна проблема, що триває не перший рік. Попри кризу, саме промисловість є вагомим джерелом створення ВВП, робочих місць та припливу валюти в країну (агропромисловий комплекс, металургія, машинобудування тощо).
В УСПП звертають увагу уряду на необхідність спільного із промисловцями напрацювання та представлення відповідної Стратегії для вітчизняної індустрії, підвищення ефективності та надання можливостей для повноцінної роботи Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості. Особливо це актуально на фоні громадських обговорень Національної економічної стратегії до 2030 року, яку широко анонсує Кабмін. Наразі простого зазначення в даному документі важливості індустріального розвитку, інновацій, залучення інвестицій – недостатньо. Потрібні конкретні проекти, визначені джерела фінансування, лояльні умови кредитування для виробників, повноцінний механізм захисту прав власників та багато іншого.
Інакше – інвестицій в високотехнологічні галузі годі чекати, а якщо вони і будуть – то із міжнародним скандалом та зіпсованим іміджем для України, як у випадку із китайськими інвесторами стратегічного підприємства «Мотор Січ».
«Найбільше ділову спільноту турбує та хаотичність та неперіодичність анонсованих владою кроків по «порятунку» стратегічних галузей промисловості. Наприклад, більше року тому Президент В.Зеленський ознайомився із станом реалізації українського корвету проекту 58250 («Володимир Великий»). Нагадаємо, проект через брак фінансування з бюджету реалізований всього на 30%, хоча свого часу дав роботу 200 українським компаніям, а в перспективі створив би до 10 тис. робочих місць. Минулоріч прийнято рішення про будівництво корвету в Туреччині, коментарі тут зайві. Загалом тільки по напрямку забезпечення військово-морських сил в 2020 було укладено контракти чи підписано меморандуми щодо: закупівлі патрульних катерів Марк-6 і закупівлі б/у патрульних катерів типу Island (США); закупівлі патрульних катерів FPB-98 Mk.1 (Франція); меморандум щодо ракетних катерів з Великобританією і т.д. По суті, це підпис влади під неспроможністю / небажанням розвивати українське суднобудування», - зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.
Не менш цікава ситуація і в авіапромі.
Так, зусиллями ділової громади в діалозі з урядом 2020 року була затверджена концепція розвитку авіабудування. УСПП напостоює на розробці Державної науково-технічної програми з розвитку авіапромисловості на 2021-2030 роки, проведенні відповідного засідання КМУ. Адже очевидно, що політичної волі замало - потрібна конструктивна робота уряду, промисловців із відповідними держзамовленнями, фінансуванням, умовами для розвитку авіабудування, залученням приватних інвестицій.
Нагадаємо, 2020 року у Харкові пройшло вже два з'їзди авіабудівників України за участі УСПП, які закликали спільно напрацювати механізми відновлення серійного випуску літаків, у тому числі і на експорт. Як відповідь - Міністерство оборони та державне підприємство «Антонов» підписали Меморандум про співпрацю щодо будівництва 3 літаків Ан-178 для потреб Збройних сил України.
«Це перемога, але вона все ж мала порівняно із потужностями авіабудівної галузі та тими втратами, які вона зазнала за останні 10 років», - наголосив Анатолій Кінах.
На численні вимоги промислової спільноти УСПП, інших потужних організацій, Кабмін врешті затвердив і концепцію загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України 2021-2025. Загальний її обсяг - 30 млрд грн., з яких 15 млрд гривень має надійти з держбюджету. Наступним кроком має стати прийняття власне самої держпрограми, підкреслюють в УСПП.
“Лише для Дніпра космічна галузь – це 11 тисяч робочих місць для унікальних фахівців. Космічна галузь – це й питання високотехнологічного економічного розвитку: проекти в цій сфері дозволяють виходити на передові світові ринки», – зазначив президент УСПП.
Загалом же для промислових підприємств залишається основною проблемою брак коштів на модернізацію, покриття тих втрат, які вони зазнали через пандемію коронавірусу в тому числі.
Тому «програма всеукраїнського кредитування бізнесу» має бути більш масштабною, ніж «Доступні кредити 5-7-9» та більш актуальною, адже 9% позики в нинішніх умовах – це аж ніяк не антикризові заходи і банкротство для найбільш кризових підприємств.
Друге – це проблеми з експортом. Йде час, змінилася адміністрація в США, по-новому проявляються торгові війни глобальних гравців, шукаються шляхи подолання пандемії, що змінює і логістичні ланцюжки, методику ведення бізнесу тощо – а Україна досі має «стабільність» в експорті переважно сировини. Держава презентувала тільки приблизну експортну стратегію та відсутність повноцінної роботи Експортно-кредитного агентства, як це прийнято в усіх розвинених країнах світу. Більше того, ця тема і взагалі випала із мейнстріму публічного дискурсу.
Діяльність Ради експортерів і інвесторів при МЗС України, відповідних фахових дипломатів у посольствах за кордоном – це далеко не вся стратегія експортної експансії і допомоги виробникам (принаймні, у відчутному з точки зору створення робочих місць і росту податкових надходжень) по завоюванню європейського, африканського, південноазійського та інших ринків.
«Промисловці мають розуміння тих першочергових, а головне – системних кроків, що мають бути здійснені вже зараз. Тому на даний момент ми ініціювали та ведемо підготовку щодо цільової зустрічі із Президентом України та обговорення проблем індустрії і шляхів її подолання. Необхідно зрозуміти, що деіндустріалізація, сировинна економіка – це бідність, безпрецедентна трудова міграція, втрата робочих місць і демографічна криза», - підсумував Анатолій Кінах.