Промисловість не повинна бути «газовим» заручником

Facebook Поділитись
Промисловість не повинна бути «газовим» заручником

Державна компанія «Нафтогаз України» піднімає ціни на блакитне паливо для промисловості. У порівнянні з жовтнем вартість газу для індустрії в листопаді зросте на 18,4-19,6%. Це черговий вдар по конкурентоспроможності українських виробників, адже створить для них додаткове фінансове навантаження та загрозу втрати ринків збуту. Динаміка промислового виробництва залишається вкрай слабкою – покращення відсутнє, а у переробній сфері спостерігається зниження на 0,6%. Негативний внесок був сформований практично за всіма видами діяльності в умовах погіршення зовнішньої кон’юнктури та зменшення внутрішнього попиту. Умови для розвитку практично відсутні. Відтак, підвищення ціни на блакитне паливо без компенсаторів призведе до зростання цін на споживчі товари, інфляції та негативно відіб’ється на експорті. На цьому наголошують в УСПП.
«Умови, в яких існує українська промисловість, зовсім не конкурентні. Відсоткова ставка по кредитуванню – найвища в Європі, є проблема із підключенням до електромереж, відсутні програми модернізації, правова захищеність потребує удосконалення. Тому додаткове значне фінансове навантаження без створення сприятливих стимулів і полегшення роботи виробників – неприпустимо. Гірше всього це позначиться на експортерах – тих самих, хто забезпечує приток валюти в країну. Наразі ситуація на сировинних ринках світу є нестабільною. Від’ємний торгівельний баланс України за останні 9 місяців – 5,8 млрд. доларів. І подібні рішення можуть поглибити цей дисбаланс», – каже президент УСПП Анатолій Кінах.
На його думку, при підвищенні ціни на газ треба було враховувати поточну ситуацію, проаналізувати прогнозні наслідки і прийняти низку необхідних заходів: зниження вартості кредитів для промислових виробників і бізнесу, ухвалення цільових програм розвитку для того, щоб підвищити попит на промислові товари базових сфер індустрії на внутрішньому ринку.
«Є ризики, що зростання ціни на газ призведе до стагнації економіки, поглиблення деіндустріалізації в країні. Відтак, це суперечить проголошеним цілям росту ВВП до 8% щороку», – наголосив лідер ділової спільноти.
Він нагадав, що в країні не просто закриваються промислові виробництва – поступово втрачаються цілі сфери, які в розвинутому світі є драйверами сучасної економіки і забезпечують відчутний ріст ВВП. З 2016 року в Україні не випущено жодного літака; має місце криза в суднобудуванні, ракетно-космічному будуванні. Великою проблемою лишається і трудова міграція – за останній рік за кордон виїхало півтора мільона осіб, більшість з яких – молоді кваліфіковані кадри, а також представники робітничих спеціальностей. Відтак, один із найцінніших ресурсів – людський капітал – вже є в дефіциті, і цей дефіцит через погіршення умов господарювання для промисловості буде поглиблюватися.
«Ще один принциповий момент – у Програмі діяльності уряду, ухваленої парламентом на початку жовтня, відсутні плани розвитку вітчизняної промисловості або окремі заходи підтримки вітчизняного товаровиробника. Тобто замість позитивних, стимулюючих дій та вкрай потрібних програм індустріального розвитку, які практикуються в усьому світі, ми спостерігаємо збільшення фінансового навантаження, суттєве погіршення умов господарювання, які неминуче призведуть до падіння конкурентоздатності, втрати ринків з усіма невтішними наслідками», – підсумував лідер промислової спільноти.
11 листопада УСПП та його партнери із Антикризової ради громадських організацій на розширеному засіданні правління проведуть відкриту дискусію з даних питань, доєднатися до якої запрошують як представників влади, так і експертів, представників реального сектору економіки.