Поділитись
Україна має створитикультуру піклування про психічне здоров’я дорослих і дітей, адже травматичний досвід війни позначився чи ще позначиться на більшості українців. Це стосується першочергово наших військових, які після демобілізації реінтегруватимуться у «звичайне», мирне життя, маючи постравматичні розлади. Проте це також справедливо і для тих, хто не брав безпосередньої участі у бойових діях: медики польових госпіталів, внутрішньо переміщені особи, працівники ДСНС, залізниці тощо.
З величезним стресом стикаються і пересічні українці, адже окупанти обстрілюють мирні міста, руйнують цивільну, транспортну та енергетичну інфраструктуру. Побільшало випадків психологічних порушень в дітей. Зокрема, за 9 місяців цього року кількість госпіталізацій дітей із психічними захворюваннями зросла в 2,8 рази порівняно із таким же періодом минулого року.
Про це йшла мова в рамках зустрічі президента Українського союзу промисловців і підприємців, голови Об’єднання організацій роботодавців України Анатолія Кінаха із Іриною Микичак, заступницею міністра охорони здоров'я України, та представницею проектного офісу зі створення Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки Оксаною Збітнєвою. До обговорення залучився і національний координатор Міжнародної організації праці в Україні Сергій Савчук.
Роботу над Національною програмою психічного здоров’я та психосоціальної підтримки ініціювала дружина Президента Олена Зеленська. Наразі триває перший етап підготовки – аудит наявних ресурсів, можливостей, визначення цільових груп і т.д. Експертну підтримку надає Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Британія, Бельгія. Координуючим органом поки виступає Міністерство охорони здоров’я, діє міжвідомча координаційна рада.
Як підкреслили учасники зустрічі, важливо, щоб до цього процесу були максимально залучені роботодавці, представники реального сектору економіки. Адже психосоціальна підтримка неможлива без забезпечення умов для сталої праці та гідної її оплати.
Проектний офіс разом із представниками 22 міжнародних і українських компанії запустив пілотний навчальний проект для колективів установ і організацій. Другий напрям співпраці із роботодавцями – адаптація робочих місць для людей з обмеженими можливостями, повернення ветеранів в трудові колективи.
«Тут ми зайшли в пілотний проєкт з Укрзалізницею, такі ж зусилля мають бути спрямовані на інші структурні компанії – великі та малі. І тут важлива ваша експертиза і підтримка, адже є потреба зміни цілого каскаду нормативних актів тощо. Після прийняття програми Кабміном буде затверджений відповідний План заходів», - повідомила Оксана Збітнєва.
У свою чергу Анатолій Кінах підкреслив, що варто формалізувати участь роботодавців в цьому процесі і посилити комунікації з міжвідомчою координаційною радою.
«Йдеться, по суті, про загальнонаціональний проєкт структурної перебудови національного ринку праці, професійної освіти, надання якісних медичних (психологічних) послуг, плекання відповідної культури підтримки ментального здоров’я громадян. Сюди мають бути залучені як влада, так і роботодавці, профспілки, територіальні громади, обов’язково міжнародні експерти. Важливо, що проектний офіс опирається на експертизу та аналіз ВООЗ, можливо, слід також залучити і національну експертну базу», - зазначив Анатолій Кінах.
Координатор МОП в Україні Сергій Савчук підтримав думку очільника УСПП, що залученість роботодавців, організацій, які представляють розгалужену їх систему , надзвичайно важлива.
«Нам потрібна Національна програма зайнятості. Після війни і нашої перемоги матимемо 600 тис. демобілізованих – одночасно чи впродовж 3 хвиль. Чи готова система прийняти, пропустити через себе навіть 200 тис. людей, яким потрібна буде психологічна діагностика, підтримка, забезпечення їм гідних умов праці і її оплати? Система профтехосвіти поки не готова і цьому слід приділити увагу. Служба зайнятості на основі наших рекомендацій зробила реформу супроводу, зараз активно діють кар’єрні радники. Цей напрям слід посилити в контексті обслуговування потреб майбутніх демобілізованих, особливо людей, що потребуватимуть часу на ментальну і фізичну реабілітацію», - підкреслив Сергій Савчук.
Сторони домовились про налагодження постійних комунікацій роботодавців, УСПП з міжвідомчою координаційною радою та проектним офісом.
У свою чергу, роботодавці, профспілки вже направили листа на ім’я Прем’єр-міністра з проханням прискорити ініціативу щодо перегляду і адаптації спільної з МОП програми «Гідна праця» до умов воєнного часу і повоєнного відновлення.