Поділитись
Україна під час пандемії коронавірусу не ввела системних антикризових заходів на підтримку бізнесу, через що значно збільшилося безробіття (1,8 млн.) та погіршилося становище малого і середнього підприємництва. З березня 2020 по березень 2021 в Україні закрилося 215,3 тис фізосіб-підприємців (ФОП). Вперше за останні роки величезні борги показали майже всі монополісти - Нафтогаз, Укренерго, Укрзалізниця тощо.
Ще більш ослаблює економічне відновлення той факт, що уряд досі не має плану дій в цій царині. Програма діяльності Кабміну існує у форматі робочої чернетки, відсутні промислова стратегія, стратегія розвитку національного ринку праці, масштабні програми кредитування бізнесу.
Про суперечливі орієнтири формування бюджету на 2022 рік бізнес може здогадуватися по урядовому законопроєкту №5600, що передбачає нарощування фіскального тиску на бізнес, збільшує податкове та адміністративне навантаження та не пропонує жодних компенсаторів для розвитку вітчизняного виробництва.
Бюджетна декларація на 2022-2024 роки передбачає зростання податкових надходжень на рівні майже 10% щорічно. За відсутності програм економічного розвитку, поліпшення інвестиційного клімату тощо ці плани є нереалістичними та шкідливими для ділового середовища.
Законопроєкт №5600 - не єдиний неоднозначний документ, пропонований владою. Так, в останній пленарний тиждень перед канікулами Верховна Рада прийняла законопроєкт №3822 про трансформацію Укроборонпрому. Проголосовані норми містять всі ризики прихованої приватизації підприємств української оборонки. На даному етапі потрібна тісна співпраця уряду, структурованих бізнес-об'єднань та фахівців щодо їх доопрацювання вже на рівні підзаконних актів та усунення відповідної загрози розвалювання стратегічно важливих підприємств.
В рамках публічної боротьби із контрабандою, парламент може прийняти законопроєкт №5420. Ініціатива кримінальної відповідальності за навіть ненавмисні помилки в митних деклараціях - додатковий інструмент тиску на бізнес та благодатне поле для корупції.
Водночас вже два роки поспіль без зрушень залишається процес законодавчого врегулювання локалізації в інтересах підприємств вітчизняного машинобудування.
Ділова спільнота закликала уряд, парламент та Офіс президента зібратися за круглим столом із промисловцями і підприємцями. Планується обговорити конкретні пропозицій для відновлення економічного зростання, вирішення кризових проблем бюджетоутворюючих галузей, малого бізнесу, нарощування експорту.
«Також у фокусі нашої спільної уваги будуть питання, що впливають на суспільно-політичну стабільність: ціни і тарифи, що, на жаль, нині в рази випереджають реальну платоспроможність населення, збереження трудового потенціалу України (трудова міграція вже на рівні 7-9 млн.) , демографічна криза (на 100 смертей тільки 48 новонароджених) тощо. Це той порядок денний, який має бути зараз і в сесійній залі, і в урядових кабінетах, і в Офісі президента”, - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
27 липня відбудеться спільне засідання Антикризової ради громадських організацій та УСПП «Підсумки першого півріччя 2021 року: можливості та ризики для відновлення економіки».
Впродовж січня-червня 2021 року УСПП провів цілу низку експертних обговорень, круглих столів, форумів, а також уклав меморандуми про співробітництво з Укрзалізницею, Укроборонпромом, Національною академією педагогічних наук, Національною академією аграрних наук тощо.
Напрацьовані в такому форматі пропозиції, а також вже наявні двосторонні робочі плани з партнерами - стануть основою порядку денного, який промисловці запропонують владі за результатами засідання.