Промисловці, уряд та експерти обговорили конкретні заходи із реалізації ініціативи Президента «Зроблено в Україні»

Facebook Поділитись
Промисловці, уряд та експерти обговорили конкретні заходи із реалізації ініціативи Президента «Зроблено в Україні»

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП провели спільне засідання за участі народних депутатів України, представників керівного складу Мінекономіки, керівництва АРМА, галузевих ділових асоціацій, профспілок, Національної академії наук, експертів щодо реалізації державної політики пріоритизації українського виробника.

Захід відбувся у розвиток ініціативи Президента України – презентації економічної платформи «Зроблено в Україні» та спільної Заяви Кабміну і бізнес-асоціацій про поглиблення співпраці.

Учасники підкреслили важливість укріплення самодостатності вітчизняної економіки, особливо в умовах затяжної війни із російським агресором на виснаження ресурсів. Завдяки допомозі міжнародних партнерів України, державний бюджет 2024 року, як і попередні 2 роки, дофінансовується за рахунок підтримки ЄС, міжнародних організацій тощо. Втім, посилюються і ризики зменшення її обсягів або затримки з виділенням. Тривають складні процеси в Конгресі США щодо надання 60-мільярдного пакету допомоги Україні. Є більший прогрес з боку Євросоюзу (запрацювала програма Ukraine Facility, можлива передача прибутків від конфіскованих активів рф), проте масштаби також повинні бути збільшені.

Як зазначив президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах, за підсумками минулого року зростання ВВП становило 5,7%. Такі темпи хоч і є непоганими, але поки недостатні для покриття падіння в 2022 році після повномасштабного вторгнення рф в Україну. Негативне сальдо торгівлі за 2023 рік збільшилося на 27,4 млрд доларів, а експерти оцінюють імпортозалежність України на рівні 50% ВВП.

За таких обставин ставка на власну економіку, пожвавлення виробництва є єдино правильною, переконані в Антикризовому штабі і УСПП. Тут однозначно підтримали зусилля Уряду та Президента в цьому напрямі та обговорили конкретні механізми, як стимулювати місцеве виробництво, переробну галузь, інновації та залучити під це іноземні інвестиції, а також внутрішні капіталовкладення.

Стратегічно важливими напрямками, на яких УСПП пропонує зосередитися Уряду, є: індустріально-інноваційний, переробна галузь, покращення доступу виробників до публічних закупівель, розширення локалізації на нові категорії товарів, покращення адміністрування податків, розвиток ефективного діалогу держави і бізнесу в цілому.

«Від наших сконсолідованих дій залежить економічна стійкість України в період війни і повоєнного розвитку. Це наша обороноздатність, повернення українських біженців додому, збереження людського капіталу, підвищення платоспроможності внутрішнього ринку», - зазначив Анатолій Кінах.

Презентацію програми «Зроблено в Україні» провела заступниця міністра економіки пані Надія Бігун.

За її словами, дослідження показують, що при купівлі українського товару 40% коштів повертається до бюджету.  Розвиток переробки, місцевого виробництва – це шлях розвинених економік світу. За даними ОЕСР (організації економічного співробітництва і розвитку), в структурі ВВП продукція із доданою вартістю має складати щонайменше 20%.

Надія Бігун висловила переконання, що цьогоріч економічний ефект від впровадження низки заходів на стимулювання українського виробника буде значним. Так, в бюджеті під ці цілі закладено 45 млрд. грн, продовжено програму «Доступні кредити 5-7-9», затверджене продовження програми компенсацій 25% виробникам сільгосптехніки (уряд працює над її розширенням на інші види: комунальна і спецтехніка, транспорт, ліфти).

«Загалом весь комплекс заходів може дати до 2% додаткового зростання ВВП», - підкреслила заступниця міністра.

В рамках обговорень, учасники засідання звернули увагу на важливість активної роботи в даному напрямі місцевих адміністрацій.

Зокрема, нардеп Валерій Гнатенко у зазначив, що деякі місцеві адміністрації у прифронтових зонах починають вимагати податки на нерухомість чи землю у підприємств, які або частково працюють, або зупинили виробництво чи релокували потужності в центральні, західні області України.

«На місцях підприємців майже не чують», - констатував він.

Також народний депутат додав, що було б корисним долучити до формування порядку денного реалізації політики «Зроблено в Україні» і науковців. Антикризовий штаб тут має ефективні робочі комунікації із Національною академією наук, Інститутом демографії тощо, отож бере це завдання на себе.

Голова Ради Федерації роботодавців України, член Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану, що діє при Президентові України, Дмитро Олійник розповів детальніше про спільні досягнення бізнесу щодо вирішення проблемних питань, з якими стикаються підприємці. Перше – унормоване на законодавчому рівні питання прибутковості підприємств-постачальників ЗСУ. Друге – підготовлені пропозиції до законопроекту про Бюро економічної безпеки, його реформи. Якщо коротко, то бізнес виступає за прозорі процеси виборів керівника БЕБу із залученням міжнародних партнерів; атестацію працівників Бюро тощо.

Також Рада з питань підтримки підприємництва працює над змінами до КПК України що стосуються обмеження терміну блокування рахунків підприємств до 1 місяця максимум (зараз є випадки блокування на 8, 12 місяців), заборони вилучення під час обшуків техніки чи документації, які не стосується кримінального провадження тощо.

«По «Зроблено в Україні»: є позитивні тренди і процеси стимулювання українського виробництва, локалізації. Загалом маю обережний оптимізм, бо ми бачимо, як працює бюрократична система. Для успіху ініціативи «Зроблено в Україні» потрібно об’єднати зусилля всім: державі, бізнесу, громадськості», - підсумував він.

За підсумками засідання Антикризового штабу будуть підготовлені відповідні рекомендації для КМУ та парламенту.

Більше того – УСПП виступив із ініціативою розгляду в Комітетах ВРУ окремих аспектів щодо реалізації програми «Зроблено в Україні». Підготовка таких заходів відбудеться за активної участі членів Антикризового штабу, його партнерів та всіх зацікавлених представників бізнес-спільноти, аналітичних центрів.