Поділитись
Усі держави, які проходять кризові випробування пандемією коронавірусу, вдаються до невідкладних та рішучих заходів державного протекціонізму, спираючись на розвиток платоспроможного внутрішнього ринку, підтримки національного виробника, програми імпортозаміщення та локалізації. В Україні все відбувається з точністю до навпаки.
Цей факт коментує президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах: «В Україні у квітні 2020р. обсяги промислового виробництва були на 16,2% меншими, аніж у квітні 2019р., виконання доходної частини бюджету в травні становило лише 62%, а зростання безробіття добігає 80 %. Саме в такий час держави вкладають усі ресурси у розвиток внутрішнього ринку, нарощування випуску власної технологічної продукції з високою доданою вартістю. В той же час Україна робить інакше. Стало відомо про наміри держави купити в США 16 патрульних катерів Mark VI та необхідного для них обладнання на 600 мільйонів доларів. В додаток до цих намірів відбувається закупівля імпортних локомотивів, гелікоптерів, тобто «відкриваються ворота» імпортній продукції в величезному обсязі. Це може загрожувати серйозними соціально-економічними наслідками».
Він нагадав, що в Україні є власне кораблебудування – високопрофесійні виробництва, в тому числі в Миколаєві, які здатні при певній модернізації будувати сучасні військові катери, інші малотонажні кораблі. В свій час була запущена і, на жаль, сьогодні практично зупинена програма будівництва кораблів типу корвет, які призначені для сторожової і конвойної служби, протичовнової і протиповітряної оборони військово-морських баз. В нинішній складний кризовий час відповідальна влада повинна розробити як загальнодержавну стратегію індустріально-інноваційного розвитку, так і окремі програми судно- і кораблебудування, інших пріоритетних сфер промисловості, задіяти усі важелі підтримки складної високотехнологічної галузі, починаючи від доступу виробників до кредитних ресурсів, пом’якшення фіскального тягаря, змін до публічних закупівель, які б дозволили залучити державні фінанси для завантаження національних товаровиробників тощо. Необхідні програми імпортозаміщення та локалізації виробництв, які дозволять в короткий період створити в Україні нові технологічні робочі місця.
На думку А.Кінаха, займатися розширенням високотехнологічного імпорту замість зупинки деіндустріалізації, розвитку власної сучасної промисловості, яка ще має потужний, відомий в усьому світі потенціал – означає свідомо штовхати економіку країни до статусу сировинного придатку цивілізованого світу, яка експортує лише продукт з низкою доданою вартістю та робочу силу. Як підтверджує загальносвітовий досвід, країна з такою економікою ніколи не здатна забезпечити країни людям гідний рівень життя і зайнятості.
«Промислова спільнота неодноразово нагадувала уряду, парламенту, президенту, що таке економічний патріотизм. Найголовніший обов’язок влади – дбати про економічний розвиток власної країни, наповнення власного державного бюджету, створення робочих місць на батьківщині. Замовлення, про які йдеться, сприяють лише зростанню закордонних бюджетів і стабілізації ситуації з зайнятістю в інших державах і ніяк не допомагає здоланню кризі в нашій країні. Це неприпустимо і безвідповідально», – переконаний лідер ділової спільноти.
Пропозиції з запобігання деіндустріалізації та підготовки програм імпортозаміщення та локалізації виробництв підготовлені в УСПП, Антикризової раді громадських організацій – це документи «Пріоритетні заходи 2020: промисловий пакет» та додаток до нього – невідкладні антикризові заходи, вони надіслані вищому керівництву держави. Представники потужних структурованих об’єднань та організації промисловців, підприємців та роботодавців України звернулися й до Президента України щодо необхідності проведення зустрічі за його участю у зв’язку із накопиченням негативних факторів у промисловому комплексі України.