Поділитись
В Українському союзі промисловців і підприємців переконані, що такий план дій повинен враховувати зовнішні (Північний потік-2, ціни на спотових ринках) та внутрішні (необхідність збільшення обсягів видобутку газу, реальну платоспроможність споживачів, енергомодернізацію ЖКГ і підприємств) ризики.
«Україна споживає близько 30 млрд. кубометрів газу на рік. 18-19 млрд. – це ті обсяги, які видобуваються на власних родовищах. Відтак, зрозуміло, що 11-12 млрд. є тим мінімумом, котрий треба закупити наперед, закачати в сховища, коли ціни низькі. Ця робота повинна була виконуватися профільними урядовцями заздалегідь. Криза, якою ознаменувався початок опалювального сезону, нерозуміння, де брати кошти на імпорт газу і енергетичного вугілля, як покривати різницю в тарифах – це результат більше низькопрофесійної, недалекоглядної політики, ніж форс-мажору на міжнародному ринку», - переконаний президент УСПП Анатолій Кінах.
Раніше він підкреслив, що Україна єдина в Європі не має довгострокових контрактів та через це переплачує за газ у 2-3 рази.
Молдова купує тисячу кубів за 400-450 дол., Угорщина за 350 дол., Австрія і Німеччина за 280 дол., Болгарія - 550 дол. При цьому грудневі ф'ючерси на природний газ на нідерландському хабі TTF коливаються від $880 за тисячу кубометрів.
«Ми у парадоксальній ситуації, коли, маючи найнижчі показники ВПП в Європі, найвищу енергоємність продукції, змушені купувати газ по цінам в 2-3 рази дорожче. Цього можна було уникнути, ведучи підготовчу роботу. Ще у 2020 році висіла загроза добудови Північного потоку-2, до цих та інших ризиків треба було готуватися», - вважає лідер ділової спільноти.
УСПП пропонує Кабміну діяти за наступним сценарієм. Перше – це розібратися в ситуації, чому Укргазвидобування не нарощує обсяги видобутку власного природного газу. Собівартість його поки становить 2-3 грн. за куб., тому вітчизняне паливо могло б вирівняти ситуацію в промисловості та житлово-комунальній сфері. Натомість за 10 місяців 2021 року Укргазвидобування навпаки скоротило видобуток газу на 5%.
Другий крок – чіткі розрахунки по використанню скрапленого газу. Уряд повинен вже мати на руках проєкти формування мережі терміналів, вирішення логістичних проблем (прохід через Босфор), пошук партнерів для прокладання морських маршрутів постачання та ін. Очікується, що скраплений газ стане основним драйвером торгівлі газом до 2025 року. Враховуючи нестабільну ситуацію із транзитом російського газу, яка тільки поглиблюватиметься, потрібно діяти на випередження.
Серед потенційних партнерів тут є Литва, Польща, Туреччина, США, Катар.
Третій крок – ініціювати створення міжнародного консорціуму щодо використання потужностей української ГТС, надати доступ іноземних інвесторів тощо. При цьому тиснути треба на модернізацію ГТС, підвищення її екологічних показників, цінову конкурентоспроможність тарифів на транзит тощо.
«Також досі ми не бачимо відпрацювання сценарію, плану В, що Україна має зробити після того, як буде запущений ПП-2 і обсяг транзиту газу через нашу ГТС різко впаде. Він, по суті, має містити вже названі вище кроки та максимально враховувати ситуацію з платоспроможністю населення, технологічною специфікою ГТС, станом промисловості», - підсумував Анатолій Кінах.
Пропозиції по енергетичному, тарифному напрямкам УСПП і АРГО вже передали уряду, Офісу президента і парламенту. Необхідні чіткі системні рішення та дії відповідно до вимог енергетичної, техногенної безпеки суспільства і держави.