Поділитись
Польські ЗМІ повідомляють із посиланням на джерело в Єврокомісії, що ЄК продовжила до середини вересня заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України до п’яти країн ЄС. Йдеться про все ті ж Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину.
За даними наших аграріїв, в Україні залишається для експорту 10 млн т перехідних залишків зерна із минулих сезонів. Враховуючи перепони в роботі зернової ініціативи, які продовжує створювати країна-агресорка рф, та можливе продовження заборони на імпорт до низки держав ЄС, частину запасів минулорічного зерна варто пустити на переробку. Стимулювати галузь необхідно доступними кредитами та деякими фіскальними і нефіскальними пільгами.
Таку думку висловили в Українському союзі промисловців і підприємців.
Тут нагадали, що попри умови воєнного стану, за останній рік переробка зерна на борошно і його подальший експорт показали гарну динаміку. Українські сільгоспвиробники експортували 143 тис. тонн борошна пшеничного та інших видів, що вдвічі більше, ніж в 2021-2022 маркетинговому році, але це абсолютно не відповідає можливостям ресурсу агросировини в Україні.
«Переробка в Україні – це створення продукції із доданою вартістю, нові робочі місця, а також менше проблем із експортною логістикою. Звичайно, держава має створити певні стимули, але це в інтересах нашої економіки», - вказав президент УСПП Анатолій Кінах.
Зокрема, тему посилення кредитування українських виробників розглянуть 8 червня на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Йтиметься про удосконалення грошово-кредитної, монетарної політики, забезпечення доступу бізнесу до кредитування в умовах фізичних втрат засобів виробництва та виснаження власних резервів внаслідок російської агресії.
Згідно із даними травневого експрес-опитування УСПП, більше половини опитуваних підприємств не мають доступу до кредитних ресурсів. Беруть у участь у державній програмі доступного кредитування «5-7-9%» лише 21,3% підприємств.