Поділитись
Уряд відреагував на звернення ділової спільноти – Українського союзу промисловців і підприємців, Антикризової ради громадських асоціацій, Національної тристоронньої соціально-економічної ради – та прийняв перший пакет рішень щодо зниження зростання цін на продукцію та тиску тарифів на постраждалі галузі промисловості.
Для виробників «соціальних» товарів обмежили граничний рівень надбавки до ціни газу власного видобутку у розмірі 24%. На першому аукціоні підприємства купили 1,3 млн кубометрів газу, на другому - 510 тисяч куб. Передбачається, що такі аукціони стануть щомісячними.
Проте УСПП виступає за значне розширення переліку галузей промисловості, що мають право на таку форму підтримки. Йдеться про на тепличне господарство, переробку в АПК, хімпром, мале і середнє підприємництво та ін., що критично постраждали від аномального стрибка цін на енергоресурси.
Окрім того, запроваджене і державне регулювання цін на продукти базових категорій- хліб, яйця, молоко і т.д. з обмеженням націнки не більше 10%.
Означені заходи є точковими і потребують більш комплексного підходу від держави. Чимало питань не вирішено, у промисловості зберігаються тенденції до зростання інфляції. Нагадаємо, за минулий рік така побила рекорд та зафіксувалася на рівні 62%. З відкладеним часовим лагом вона негативно відзначиться на купівельній спроможності внутрішнього ринку, збільшуючи на цей раз вже споживчу інфляцію.
Переробна промисловість у грудні мала інфляцію в 28%, металурги – майже 42%, добувна індустрія – 56% і т.д. Пролонговані проблеми має хімпром – цілком реальна загроза гострого дефіциту добрив вже в найближчу посівну весною 2022 року.
Деякі галузі на межі знищення. Асоціація підприємств скляної промисловості звернулася до уряду: 3 підприємства скляної галузі вже закрилися, а решта перейшли в стадію технологічного простою, щоб не допустити повної зупинки печей. Наслідком цього може бути втрата 12 тисяч робочиx місць для України.
«Відтак, потрібна комплексна антикризова програма дій уряду в енергосфері – починаючи від збільшення видобутку власного природного газу, до інвестицій в енергомодернізацію промисловості з тим, щоб потроху зменшувати залежність від високих обсягів споживання газу», - наголосив президент УСПП, голова НТСЕР Анатолій Кінах.
Тим не менше, ділова громада вимагає від уряду не обмежуватися тільки енергетичною сферою. Невідкладного реагування потребують і інші проблеми. Однією з основних є недостатній обсяг кредитування реального сектору економіки. Наявні виклики потребують прийняття цільової програми в даному напрямі, як це ще 2 роки тому зробили країни ЄС, США та ін., реагуючи на прогресування пандемії.
Не впроваджуючи такі інструменти прозорої державної підтримки, Україна стрімко втрачає в конкурентоспроможності.
Так, у США інфляція на кінець 2021 року становила 7% - найвищий показник із 1982 року. У єврозоні індекс цін у грудні прискорив зростання до 5%. Ці цифри важко порівняти із вітчизняними, де споживча інфляція перевищила 10%.
У той же час, до прикладу, Польща впроваджує комплексну програму «Антиінфляційний щит», терміново реагуючи на зростання інфляції. Вона передбачає зниження акцизів до мінімального дозволеного в ЄС рівня, зниження ПДВ на природний газ з 23% до 8%, скасування акцизів на електроенергію.
Ще одним ударом по конкурентоспроможності є й прогресуюче здешевлення зовнішніх облігацій України, що провокує певну відірваність від міжнародних фінансових ринках, погіршує інвестиційну активність.
«За таких умов необхідно посилити ефективність діяльності Антимонопольного комітету, НКРЕКП, розробити системні заходи прозорого державного протекціонізму широкого кола виробників, малого і середнього бізнесу, знижувати вартість кредитних ставок для реального сектору економіки», - вважають в УСПП.
За прогнозами ділового союзу, інфляція в Україні та світі буде більш стійкою впродовж всього 2022 року і якщо і знижуватиметься, то дуже поступово. Найбільш вразливими до цих процесів є сировинні економіки, до якої Україна не належить, проте стійко орієнтується саме на ці ринки. Зовнішні валютні надходження також зав’язані на експорті АПК, ГМК тощо.
Щоб пройти 2022 рік без значних втрат, Україні слід встановити стійку фінансову систему, стабільність в енергетичному секторі (без кризових зупинок у виробництві, дефіцитів газу і вугілля), забезпечити прогнозованість і фаховість дій державних інституцій, а також ефективність судової системи.