Поділитись
В Україні продовжують зростати ціни на продовольчі товари. За останній рік вартість цукру, наприклад, підвищилася на 161,5%, соняшникової олії на 157,7%, сала на майже 26%, яловичини на 26,3% тощо. Така ситуація пов’язана із різким стрибком тарифів на енергоносії (газ та електроенергія) для індустрії, зростанням мінімальної заробітної плати в Україні.
Варто розуміти, що споживча інфляція підскочила не тільки в нас, але й в США (7%), країнах ЄС (Польща 8,6% тощо). Але тут є свої нюанси. Перше – ці держави вже давно впроваджують системні програми підтримки бізнесу і промисловості. Польща кілька тижнів тому запустила «Антиінфляційний щит 2», Німеччина, Франція, Сполучені Штати влили мільярди доларів/євро у власні економіки. Нідерланди і Туреччина компенсують виробникам частину вартості енергоносіїв.
По-друге, в Україні показник інфляції хронічно перевищує 10%: як за підсумками минулого року, так і в січні поточного. Більше того, в індустрії ця цифра - 62,2%. З відкладеним часовим лагом вона також вкрай негативно відзначиться на купівельній спроможності українців.
Так, виробники у січні вже підняли оптові ціни на 70% порівняно із січнем 2021 року. Це ознака того, що державне регулювання цін на певні категорії соціальних продуктів, встановлення граничної надбавки на газ для деяких виробничих галузей - явно недостатні кроки для стримування кризи на внутрішньому ринку.
На цьому наголосили в Українському союзі промисловців і підприємців.
За даними УСПП, посилаючись на інформацію Держстату, середньостатистична українська родина витрачає на продуктовий кошик 42% свого бюджету. При цьому внутрішні ціни зросли на 85,4%, а цьогоріч прогнозується і перегляд тарифів на житлово-комунальні послуги в бік збільшення останніх.
Відтак, уряду необхідно мати комплексну антикризову програму для української економіки. Названі вище спорадичні кроки (держрегулювання цін, здешевлення газу для певних категорій виробників) нездатні вирішити проблему інфляції в цілому. Більше того – справжня загроза є в зменшенні обсягів виробництва: в переробній галузі АПК, м'ясо- молочному, тепличному господарстві. Відтак і експорту – основного джерела валютних надходжень.
«Для виробників критично важлива ціна сировини, яка продовжує зростати. До прикладу, у молочній галузі вже не менше року є дефіцит через скорочення поголів’я великої рогатої худоби. За даними профільної асоціації, у 2021 році на ринку України третина всієї молочної продукції була імпортована. Подорожчали витрати через енергоносії і в хлібопекарській галузі, кондитерці, олійній промисловості тощо», - підкреслив президент УСПП Анатолій Кінах.
На цьому фоні спостерігається посилення імпорту вищеназваних продуктів в Україну. Адже в ЄС уряди йдуть на значне зниження податку на додану вартість (ПДВ) на продукти харчування. Сусідня Польща обнулила ставки, а у Франції вони наразі становлять 5,5%, у Німеччині – 7%. Прогнозується, що нульове ПДВ на певний період буде впроваджене у всьому ЄС вже в ІІ половині 2022 року.
«До слова, такий крок не допоміг знизити ціни, проте стримав їх подальше зростання. Тим не менше, досвід ЄС показує кращу ефективність, ніж державне регулювання цін на певні категорії продуктів, як це є зараз в Україні», - зауважив Анатолій Кінах.
По суті, Україні потрібно прийняти аналогічні рішення, щоб захистити внутрішній ринок від напливу імпортованої продукції. Бо якщо та вже має маржу в 20%, то, при інших проблемах вітчизняних виробників, українські товари ще більш втратять в конкурентоспроможності.
«Теплична продукція, м’ясо, молоко, фрукти – ці напрями стають неконкурентними по відношенню до імпорту. Проблема актуальна і в контексті нещодавно підписаної угоди про ЗВТ із Туреччиною, що є потужним експортером товарів агропереробки», - відзначив президент УСПП.
Тому об’єднання бізнесу, роботодавців і промисловців закликають уряд спільно розробити вже згадану вище комплексну антикризову програму для економіки. У тому числі йдеться і про релевантне європейському зниження ставок ПДВ, прозорий захист внутрішнього ринку від масованого імпорту, недопущення соціально-економічної кризи, погіршення платоспроможності споживачів.
«Ці речі мають бути враховані в законодавчих ініціативах, пройти термінове обговорення із експертами і асоціаціями промисловців, виробників», - переконані в УСПП.
18 лютого УСПП збирає спільне засідання із громадськими організаціями бізнесу, роботодавців, на якому планується напрацювати спільну позицію щодо механізмів зменшення тиску цін на енергоносії на промисловість, подолання кризи неплатежів, відсутності доступу підприємництва до кредитних ресурсів. Узгоджені пропозиції передадуть уряду.