Поділитись
Український союз промисловців і підприємців та Об'єднання організацій роботодавців України продовжують системну роботу з інституціями Європейського Союзу щодо мінімізації ризиків для української економіки від запровадження Механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM).
Черговим кроком стало звернення до депутатів Європейського парламенту, зокрема представників профільних комітетів з міжнародної торгівлі, промисловості, енергетики та питань довкілля, із закликом підтримати спеціальний підхід до України під час застосування нового вуглецевого регулювання.
УСПП та ООРУ наголошують, що український бізнес підтримує цілі Європейського зеленого курсу та необхідність декарбонізації промисловості. Водночас Україна перебуває у виняткових умовах повномасштабної війни з російським агресором, коли підприємства одночасно забезпечують економічну стійкість держави, зберігають робочі місця, відновлюють пошкоджені виробничі потужності та працюють в умовах постійних ворожих атак на енергетичну інфраструктуру.
За оцінками експертів, під дію CBAM підпадає український експорт до ЄС на суму близько 3,6 млрд доларів США. Найбільш чутливими до нового механізму є підприємства гірничо-металургійного комплексу, цементної та хімічної промисловості, виробники добрив та електроенергії. При цьому близько 93% українського експорту продукції, охопленої CBAM, припадає саме на гірничо-металургійний комплекс.
За відсутності спеціального режиму для України втрати експорту до 2030 року можуть перевищити 1,4 млрд доларів США, а негативний вплив на валовий внутрішній продукт оцінюється майже у 5 млрд доларів. Додатковими наслідками можуть стати скорочення інвестицій, втрати бюджетних надходжень та ускладнення процесів післявоєнного відновлення.
У зверненні до європейських парламентарів підкреслюється, що Україна не ставить під сумнів необхідність кліматичної трансформації промисловості. Водночас декарбонізація повинна відбуватися синхронно з відбудовою держави та модернізацією виробничих потужностей. Саме тому український бізнес виступає за запровадження спеціального перехідного режиму або тимчасових винятків для України на період війни та післявоєнного відновлення.
Робота з депутатами Європейського парламенту є продовженням рішень Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, в рамках якого представники бізнесу, галузевих асоціацій та експертного середовища напрацювали консолідовану позицію щодо CBAM. Раніше УСПП та ООРУ також звернулися з відповідними пропозиціями до Президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.
«Сьогодні питання CBAM для України виходить далеко за межі кліматичної політики. Йдеться про збереження промислового потенціалу держави, забезпечення економічної стійкості під час війни та створення умов для повоєнної модернізації. Переконані, що сильна українська промисловість відповідає стратегічним інтересам як України, так і Європейського Союзу», – наголошують в УСПП.
В організації підкреслюють, що продовжать діалог із європейськими інституціями щодо формування збалансованих рішень, які дозволять поєднати досягнення кліматичних цілей ЄС із завданнями економічного відновлення та майбутньої інтеграції України до єдиного європейського ринку.