Поділитись
Через протести польських фермерів проти українського зерна, що буцімто значно осідає на ринку Польщі та «впливає» на зниження цін, до липня цього року наше збіжжя йтиме транзитом через цю країну. Румунські аграрії, як повідомляють місцеві ЗМІ, також просять свою владу сприяти призупиненню і імпорту, і транзиту українського зерна.
Враховуючи, що через російську агресію і блокування морських портів України (зернова угода постійно стикається із супротивом рф і є предметом шантажу з боку ворога) тільки 40% вітчизняного збіжжя спрямовується через сухопутні західні кордони, ситуація справді складна, але вимагає об’єктивного тлумачення.
Світові ціни на продовольство падають 12 місяців поспіль. За даними ФАО, вони вже знизилися на 20,5%. Дешева вартість сировини провокує збільшення конкуренції, у тому числі на ринку ЄС. Окрім того, сільгоспвиробники Європи є переважно дотаційними – тобто отримують від держави і ЄС значні суми, що покривають їх витрати.
Українські виробники таких привілеїв не мають.
«Тому у даній ситуації важливо здійснити комплекс дій. По-перше, розширювати сухопутні “коридори солідарності”, щоб уникнути ситуації, коли так звана «зернова криза» вплине на обсяги перевалки нашого збіжжя. По-друге, необхідна посилена дипломатична робота із країнами-партнерами (Польща, Румунія) щодо збереження транзиту та відсутності блокування якихось переходів приватними фермерами. Сюди слід додати перемовини з ЄС, котра має розуміти, що зерновий експорт – один із ключових джерел валютних надходжень в наш бюджет. По-третє – морський експорт має бути повністю розблоковано, без штучних бар’єрів з боку агресора, до даного коридору слід додати порт Миколаєва. Тут має зайняти активнішу позицію ООН, ЄС, такі окремі країни, як Франція, Британія тощо», - зазначив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.
Він підкреслив, що попри світове падіння цін, міжнародна спільнота дуже зацікавлена в українському продовольстві. Наше зерно зрощується, транспортується в дуже нелегких умовах, при цьому продається за конкурентними цінами на світовому ринку.
В УСПП переконані, що заголовки про великі проблеми польських чи румунських фермерів перебільшені, оскільки Україна переважно використовувала ці країни для транзиту, а не власне експорту збіжжя.
На фоні всієї цієї ситуації українські виробники потребуватимуть збільшення кредитування для проведення посівних робіт, збору врожаю, його зберігання тощо.
Також це сигнал для українського уряду все ж створити найбільш лояльні умови – податкові та ін. – для розвитку переробки в Україні, що знизить щорічний тиск із потребою реалізації значної кількості зерна та унезалежнить валютні надходження від світового коливання цін на продовольство.