
Підготовлений до другого читання законопроєкт №5600 зашкодить промисловості і підприємництву. Особливо враховуючи негативні наслідки пандемії коронавірусу та зростання цін на енергоресурси.
На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців. Тут направили звернення голові Верховної Ради та профільним комітетам із вимогою кардинального доопрацювання документу.
Приймати його у нинішньому вигляді - означає повернути українську економіку в епоху феодалізму, наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
“Проєкт 5600, який хочуть проголосувати в пакеті із бюджетом на 2022 рік, в поточній редакції приймати категорично не можна. Він невиправдано збільшує права контролюючих органів, посилює монополізацію ринку, дискримінацію малого бізнесу. Деякі норми взагалі повертають нас в часи феодалізму. До прикладу, бізнесмен має якісь суперечності із податковою, справа розглядається в суді. На цей час його рахунки і майно можуть бути заморожені як податкова застава. Це неприпустима безправність підприємця. При цьому держава хоче наповнювати бюджет і боротися із тінню, що за різними оцінками є від 40 до 60% ВВП. Яким чином? Це глибоко непродумана затія, приречена на невдачу”, - заявив в ефірі одного із національних телеканалів Анатолій Кінах.
При цьому він висловив обережний оптимізм, що народні обранці дослухаються до одностайної позиції бізнесу і промисловців України та разом із діловою спільнотою, експертами багато в чому доопрацюють 5600 до другого читання.
Бізнес пропонує не змінювати податки менш, ніж за 6 місяців до нового бюджетного періоду. Ухвалення нових правил, ініціатив без прогнозу їх наслідків тощо перетворилися на хронічну хворобу законотворчої діяльності КМУ і парламенту.
Пропозиції щодо корекцій норм законопроєкту:
1. Стягнення коштів з платника податків, що має податковий борг протягом 90 календарних днів, контролюючими органами без звернення до суду.
УСПП пропонує не застосовувати цю норму до підприємців, яким держава не повернула надміру сплачені податки, бюджетне відшкодування тощо. При цьому можливе стягнення суми різниці між податковим боргом та непогашеними зобов’язаннями держави.
2. Встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за кордон у разі наявності податкового боргу більше 1 мільйон гривень.
Зазначене обмеження встановлюватиметься за рішенням суду, однак ця норма перекладає відповідальність юридичної особи на фізичну особу – керівника, яка законодавчо не може відповідати за зобов’язаннями юридичної особи.
3. Виведення з під дії регуляторного законодавства підзаконних актів до проєкту 5600 суперечить чинному законодавству України.
4. Запроваджене право контролюючих органів на отримання/виготовлення мультимедійної інформації (фото, відео-, звукозапису).
Ця норма є дзеркальною (аналогічне право надане платникам податку). Але чи буде така можливість у платника – особливо представника малого бізнесу? При цьому контролюючий орган отримає додатковий інструментарій для проведення контрольно-перевірочної роботи.
5. Розширення підстав для надсилання запитів платникам податку за результатами аналізу податкової інформації.
В країні запроваджене одноразове добровільне декларування фізичних осіб. Через запити контролюючі органи будуть досліджувати джерела отримання задекларованих громадянами доходів та притягувати їх до відповідальності. Це положення не є новацією, але уточнення норми може свідчити про бажання щодо її більш широкого застосування.
6. Запровадження механізму мінімального податкового зобов’язання для сільгоспвиробників.
Зазначені норми орієнтуються не на фактично отриманий, а на умовно ймовірний дохід, що є несправедливим. Вони спрямовані не стільки на наповнення бюджету, скільки на перерозподіл ринку та його монополізацію.
7. Обмеження строків для складання розрахунків-коригування до податкових накладних строком 1095 днів.
Якщо строки позовної давності щодо відповідної операції спливли, то платники не зможуть відкоригувати свої податкові зобов’язання з ПДВ. При цьому, деякі з них не є оподатковуваними, наприклад, отримання авансового платежу з подальшим його неповерненням. Відтак, ці кошти після 1095 днів будуть кваліфікуватись як безповоротна фінансова допомога, а не операція постачання товарів/послуг. Та оподатковуватися податком на прибуток в повному обсязі (разом з ПДВ). До цього часу зазначене питання вирішувалось у судовому порядку. Запропонованими змінами платники остаточно будуть позбавлені права на зменшення своїх податкових зобов’язань з ПДВ та будуть оподатковувати відповідні суми авансових платежів в частині раніше нарахованого ПДВ ще і податком на прибуток.
8. Збільшення розміру штрафу до 10% за порушення строків сплати акцизного податку.
При цьому за порушення строків сплати інших податків штраф встановлений на рівні 5% (за відсутності вини платника, зі сплатою впродовж 30 днів).
9. Запровадження оподаткування ПДВ банківських дорогоцінних металів.
Зазначена норма призведе до переорієнтування ринку виробників виробів з дорогоцінних металів на імпорт сировини або закупку дорогоцінних металів у населення. Новація штовхне частину даного ринку в тінь, витіснятиме з нього представників дрібного бізнесу.
Найбільш резонансною є пропозиція обмежити право великих платників на перенесення від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток минулих податкових періодів в розмірі 50% загальної їх суми.
Бізнес не погоджується із обмеженням права на застосування спрощеної системи оподаткування для:
- 2 групи єдиного податку для суб’єктів господарювання, які надають послуги з надання доступу до мережі Інтернет;
- 4 групи єдиного податку - для суб’єктів господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м'яса свійської птиці).
Також недоцільним є запровадження ставки ПДФО 18% для продажу третього протягом року об’єкта нерухомості, в тому числі земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
“Основна мета законопроєкту – збільшення бюджетних надходжень, але не шляхом сприяння економічному розвитку, а через посилення тиску на підприємців, порушення балансу між бізнесом та владою. Відтак, проєкт 5600 вимагає кардинального доопрацювання до другого читання. Обов'язково за участі ділових асоціацій, що представляють інтереси великого, середнього і малого бізнесу, самозайнятих - усіх, на кого вплине даний законопроєкт”, - підсумували в УСПП.