Поділитись
В Україні потрібно вдосконалювати антикорупційну інфраструктуру, причому цей процес незворотній і повинен відбуватися виключно у правовому полі. Резонансне рішення Конституційного Суду України (КСУ) про неконституційність повноваження Національного агентства з протидії корупції (НАЗК) з контролю і перевірки декларацій спричинило кризу в політикумі та шквал емоційних заяв від керівництва держави. Поза тим, наразі єдиний оптимальний варіант для вирішення конституційної кризи, що склалася – внести на розгляд Верховної Ради законопроекти, які удосконалять антикорупційне законодавство, повернуть повноваження щодо контролю за декларуванням та дозволять продовжити прогрес в цій царині у відповідності до Конституції України і європейського курсу держави. Слід розглянути і можливість допризначення суддів КС - на наявні вакантні місця (на даний час 3), в т.ч. – за квотою Ради та під наглядом об’єктивних міжнародних експертів, а також інші законопроекти, спрямовані на повернення довіри до конституційного судочинства. Адже саме ця проблема – причина кризи, що склалася.
На цьому наголосив голова Антикризової ради громадських організацій, член Наглядової ради Національного форуму «Трансформація України» Анатолій Кінах.
«Боротьба з корупцією не може вестися з порушенням чинного законодавства – це потрібно розуміти. Припинення мандату суддів Конституційного суду у запропонований Главою держави спосіб не підтверджує статус правової держави, що ще гірше - поглиблюватиме політичний розкол в парламенті та в цілому зіграє на руку недружнім для України зовнішнім силам, котрі прагнуть досягнути дестабілізуючого в політичному та економічному плані ефекту. Це шкодить і міжнародному іміджу країни», - наголосив політик.
Нагадаємо, у відповідь на рішення КС президент Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроект «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства», згідно з яким припиняються повноваження складу суду – без перехідних положень. Глава держави закликав парламент голосувати за даний законопроект та навіть натякнув на можливість розпуску ВР в разі відсутності підтримки його рішення. Натомість, Антикорупційний комітет Верховної Ради вже підтримав альтернативний законопроєкт спікера парламенту Дмитра Разумкова №4304, котрим поновлюється електронне декларування в первинному вигляді. По-суті, ним повертаються всі норми до рішення КСУ. Також зареєстрований законопроект №4311, котрий пропонує підняти кворум суддів при прийнятті рішень з 12 до 17.
«Допускати розпуск парламенту, якщо не буде вирішене питання по КС – це емоційна заява, котра не має законного обґрунтування. Проект про відкликання повноважень всіх суддів не відповідає ні законам України, ні міжнародним правовим стандартам. Натомість, повторюся – необхідно прийняти цілком конституційний законопроект, котрий поверне всі повноваження НАЗК щодо контролю електронного декларування і не лише, дасть змогу продовжити боротьбу з корупцією в Україні. Пропонований Разумковим варіант – тимчасовий вихід із ситуації, безумовно, законодавче поле тут потрібно буде ще удосконалювати. Також потрібно знайти і правові механізми ротації членів КС із передбаченими запобіжниками від тиску на останніх, можливо навіть повернути норму про право відкликання суб’єктами призначення», - зазначив Анатолій Кінах.
Такі рішення мають бути прийняті у стислі терміни, щоб не допустити правового нігілізму, додав лідер ділової спільноти
Він переконаний, що наразі як ніколи потрібно думати «холодною головою» та, опираючись на законодавство України та правові експертизи Венеціанської комісії, ЄС тощо, приймати рішення щодо подальшого врегулювання діяльності КС.
Останній, нагадаємо, окрім скандалу навколо антикорупційних норм, проводить і розгляд подання щодо конституційності закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Під будівлею суду вже пройшли протести.
«Знову підняте мовне питання – це штучне розхитування ситуації в Україні, спроба інформаційного вкидування неіснуючих проблем для розпалу політичної кризи. Це неприпустимі речі, особливо на фоні реальних проблем – розпалу пандемії, загрози колапсу медичної системи, стагнації економіки і промисловості, розорення цілих сфер і падіння прибутків громадян. Очевидно, що така ситуація породжує безліч питань – і не лише до Конституційного Суду чи авторів подібних «подань», а й до всієї системи державної влади, котра на фоні реальних викликів скочується до популізму, емоційних маніпуляцій замість адекватних професійних дій. Владі зараз необхідно діяти в правовому полі, але рішуче і в інтересах держави – відновити повноваження антикорупційної інфраструктури, посилити її ефективність, не підтримувати інформаційні дестабілізуючі «псевдоприводи». Парламент ж має напрацювати законодавчі механізми повернення довіри до конституційного судочинства", - підсумував Анатолій Кінах.