Реформа в правоохоронних органах в значній частині перетворилася на імітацію.
Чисельні нерозкриті справи, «виборність» верховенства права, відчуття незахищеності – ось яскраві свідчення цього.
Так, за даними соціологічного опитування Фонду демініціативи та Центру Разумкова, «скоріше довіряють» Міністерству внутрішніх справ тільки 21% опитаних, Національній поліції України – майже 28%.
Те, що відбулося свого часу в Житомирі, Броварах, Одесі, де поліція не впоралася з ситуацією, а тим більш в Кагарлику, де поліцейські самі виявилися злочинцями, свідчить про непрофесіоналізм, неготовність до оперативної роботи в критичних ситуаціях, а то й про моральну деградацію кадрів.
Це значний виклик, який має спонукати правоохоронну систему працювати більш компетентно.
Відставка одного міністра, заміна на іншого - це не ті зміни, котрі глобально впливають на ефективність правоохоронної системи. Потрібно діяти більш системно і масштабно.
Таку думку висловив президент УСПП Анатолій Кінах, коментуючи відставку міністра внутрішніх справ А.Авакова.
“Кожна реформа повинна мати свою стратегію і програму, спиратися на системні комплексні заходи, ресурси, мати етапи впровадження і контроль виконання”, - наголосив лідер ділової спільноти.
Він виокремив декілька слабких місць недореформованої системи.
Перше - кадрова політика в поліції, інших правоохоронних структурах доволі сумбурна. Якоїсь ретельної перевірки - психологічної готовності до роботи, аналітичних здібностей і т.д. - майже немає.
“Чому? Бо “нова поліція” має старі проблеми. Що можна вимагати від правоохоронця - патрульного із зарплатнею в 13 тис.грн?”, - наголошує державний діяч.
По-друге, очільники ключових структур - МВС та Генпрокуратури - мають високий ступінь недовіри в суспільстві. Вже згадане дослідження показало, що баланс оцінки дій генпрокурора пані Венедіктової -39%. Оцінка вже екс-міністра Авакова -48%.
“Високі не тільки показники недовіри, але й реальні показники злочинів. Так, пограбування зросли з 25% до 31%, тяжкі злочини - з 6 до 9% тощо. Що потрібно зробити? Насамперед представити концепцію прозорого реформування, провести необхідні фінансові розрахунки, кореляцію їх із бюджетом тощо. Така модернізація має відбуватися без прив'язки до імені чинного чи потенційного керівника. Також потрібне створення механізмів противаг і стримування в самій системі, щоб дії керівника не були одноосібними, не формувалася “країна в країні”, - підсумував президент УСПП.
Анатолій Кінах зазначив, що ділова спільнота максимально сприятиме фаховій реформі правоохоронної сфери, оскільки це є запорукою покращення ділового та інвестиційного клімату.