Поділитись
Фактичне призупинення роботи українських морських портів в Одесі та Чорноморську через масовані російські удари створює нові масштабні ризики для економіки України. Особливо небезпечно, що це відбувається на початку нового маркетингового року в аграрному секторі — саме в період, коли формуються світові цінові орієнтири, укладаються довгострокові експортні контракти та визначаються обсяги поставок на наступний сезон.
Про це заявили в Українському союзі промисловців і підприємців.
«Для економіки України експорт сьогодні — це питання не лише розвитку, а й економічної безпеки. Ворог цілеспрямовано намагається вразити не лише українську портову інфраструктуру, а й експортний потенціал держави. Кожен день фактичного простою морських портів означає втрати валютної виручки, податкових надходжень, робочих місць і ресурсів, необхідних для фінансування оборони. Саме тому безперервність експорту сьогодні є складовою економічної стійкості України», — наголошують в УСПП.
В організації зазначають, що щомісяця експорт лише аграрної продукції забезпечує Україні понад 2 млрд доларів валютної виручки. Будь-які затримки відвантажень означають зрив виконання міжнародних контрактів, втрату довіри покупців, збільшення логістичних витрат та послаблення позицій українських виробників на світових ринках.
Водночас проблема виходить далеко за межі аграрного сектору. Морські порти залишаються ключовим логістичним маршрутом для експорту продукції металургії, гірничодобувної промисловості, машинобудування, хімічної та інших експортно орієнтованих галузей. Обмеження їхньої роботи неминуче призведе до скорочення виробництва, зменшення валютних надходжень та подальшого погіршення стану зовнішньої торгівлі.
Крім того, портові ризики автоматично збільшують страхові премії та вартість фрахту, а це означає, що навіть після відновлення роботи портів український експорт ще довго залишатиметься дорожчим за конкурентів.
В УСПП нагадують, що дисбаланс у зовнішній торгівлі вже набув критичних масштабів. За перше півріччя (січень–червень) 2026 року загальний обсяг імпорту товарів в Україну становив $49,3 млрд, що більш ніж удвічі перевищило показник експорту ($21 млрд), і подальше скорочення експорту лише посилюватиме тиск на валютний ринок, державні фінанси та економіку загалом.
При цьому нинішні виклики накладаються на інші фактори, які вже суттєво обмежують конкурентоспроможність українських виробників на європейському ринку. Йдеться насамперед про запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), а також торговельні обмеження щодо окремих видів української продукції, зокрема сталі.
УСПП та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану вже зверталися до керівництва Європейської Комісії та інших європейських інституцій із закликом запровадити для України спеціальний перехідний період щодо застосування CBAM, а також переглянути підходи до торговельних обмежень для української металургійної продукції. Бізнес наголошував, що в умовах повномасштабної війни з російським агресором такі рішення є необхідною передумовою для збереження промислового виробництва, експорту та робочих місць.
«Сьогодні всі рішення щодо торгівлі з Україною необхідно оцінювати крізь призму війни. Європа має максимально зберегти економічні можливості України. У поєднанні з фактичним блокуванням портів запровадження CBAM і збереження торговельних бар'єрів створюють для українських виробників накопичувальний негативний ефект. Це не питання окремих галузей — це питання економічної стійкості держави, яка вже п'ятий рік стримує російську агресію та захищає східний кордон Європи», — зазначають в УСПП.
В організації переконані, що саме зараз, коли експерти прогнозують можливу ескалацію воєнних дій восени, Європейський Союз має не посилювати регуляторний тиск на українських виробників, а навпаки — забезпечити максимально сприятливі умови для українського експорту. Надання перехідного періоду щодо CBAM та перегляд чинних торговельних обмежень стали б не лише економічним, а й стратегічним рішенням, спрямованим на зміцнення стійкості України та всієї Європи.
Від Уряду ж бізнес очікує оперативних рішень щодо мінімізації логістичних ризиків, підтримки виробників та експортерів, розвитку альтернативних маршрутів постачання та посилення міжнародної роботи - в ООН та ЄС - із забезпечення безпеки цивільного судноплавства в Чорному морі.