Річковому судноплавству – бути

Facebook Поділитись
Річковому судноплавству  – бути

Відродження річкового судноплавства в Україні дозволить зняти вкрай критичні перевантаження залізниці та автодоріг і не  лише спростить логістичну інфраструктуру  та здешевить її, а й надасть новий шанс розвитку інших  сфер економіки, наближених до річки – суднобудування, транспортного будування тощо. Для цього потрібно ухвалити  Національну програму розвитку внутрішнього водного транспорту, упорядкувати вітчизняне законодавство, імплементувати його до норм і регламентів ЄС. Про це сьогодні йшлося на прес-конференції в агентстві Укрінформ.

Президент ГС «За відродження річки Дніпро» Володимир Клименко нагадав, що наприкінці травня голови кількох виробничих асоціацій направили до президента України В.О.Зеленського звернення щодо необхідності невідкладної реалізації політики розвитку внутрішнього водного транспорту. За його словами, врожай українських аграріїв в 60 млн. тон ( а Україна може виростити більше)  є непід’ємним для «Укрзалізниці» та автомобільних доріг країни, і без водного транспорту конкурентоспроможність АПК буде падати. Теж саме можна сказати і про інші сфери економіки.

«Розвиток водного річного транспорту – не лише економічне питання,  це проблема нашої національної безпеки. Обмілів  Дніпро,  на деяких ділянках до 2,2м, Прип’ять – до 0,4м (для суден потрібно 3,6м), вкрай критичним є стан шлюзів, інших річкових  споруд, потрібних для судноплавства –  все це загрожує техногенними наслідками.  Ці проблеми треба вирішувати, вдихаючи в Дніпро і річки його басейну нове життя. Уряд 3 роки тому навіть прийняв рішення розробити стратегію розвитку річного транспорту, але воно не виконано», – заявив президент УСПП Анатолій Кінах.

Він наголосив, що ще в 2000р. під прапором України  ходило 155 суден, а в 2017 – лише 46. Якщо річками в Нідерландах перевозиться 46,6% вантажів, в Румунії – 29%, то в Україні – лише 3 %. Особливе загострення проблеми відбулося після анексії Криму і початку війни на сході, коли Україні втратила частину морських портів і значно посилилося навантаження на автодороги і Укрзалізницю. В підсумку страждає не лише транспортна галузь – АПК, металургійна, будівельна та інші сфери втрачають свою конкурентоспроможність.    

Народний депутат України Леонід Козаченко наголосив, що за належності нормальних умов річковий транспорт міг би перевозити на рік від 30 до 35 млн. тон вантажів. Учасники прес-конференції вважають такими умовами істотне зниження податків і зборів на внутрішній водний транспорт, скасування акцизного податку на пальне, на проходження шлюзів і розвідних мостів; належне утримання, модернізацію внутрішніх водних шляхів і судноплавних шлюзів тощо. Було окремо наголошено на необхідності ухвалення ВРУ закону «За розвиток річок України» №2475а-4, який підготовлений однойменним міжфракційним депутатським об’єднанням.  

«Треба вважати, що розвиток річкового перевезення має сприяти зупинці деіндустріалізації, він дасть поштовх суднобудуванню, побудові причалів, річних портів, модернізації інфраструктури навколо них. По суті, державі треба брати приклад з компанії «Нібулон», яка не лише вирощує зернові та експортує їх, а будує елеватори, судна для перевезення, причали, інші інфраструктурні споруди. Внутрішні водні перевезення – це чудовий шанс почати вирішувати наші промислові, аграрні, транспортні   проблеми в комплексі, і  я сподіваюсь, що за допомогою Стратегії економічного розвитку України, де складовою частиною буде Національна програма розвитку внутрішнього водного транспорту, це вдасться зробити», – підсумував Анатолій Кінах.