Поділитись
Уряд не прислухався до експертних висновків, наданих Антикризовою радою громадських організацій, УСПП щодо приведення тарифів на газопостачання у відповідність із соціально-економічними реаліями в Україні. Відтак, енергетичні компанії перейшли на річні тарифи, що коливаються в діапазоні 7,96 – 13,5 грн. за кубометр. При тому, що навіть при попередніх, дещо нижчих цінах (6.99 грн за кубометр), українці накопичили значні борги по оплаті ЖКГ послуг: на 1 березня сума перевищила 82 млрд.грн.
Основними чинниками підвищення цін на газ в Україні називають їх зростання у Європі – у травні цього року вартість блакитного палива на європейських хабах сягнула майже 9 грн/куб.м.
Втім, держрегулятори національного ринку при цьому чомусь не згадують, що в Україні є власне газовидобування – на рівні 19 млрд. кубометрів в рік, 15 млрд. з них - належить державній компанії, «дочці» Нафтогазу - «Укргазвидобування». Собівартість, принаймні минулого року, становила 60-70 доларів за 1 тисячу кубометрів. Тому прив’язка виключно до цін на європейських біржах некоректна, переконані в УСПП.
«Потрібен аудит обсягів та собівартості газовидобування в Україні. Вже на цій основі потрібно формувати соціальні тарифи для населення. За нашими розрахунками, вони можуть бути вдвічі нижчими, ніж нинішні. Ці річні розцінки, які представлені основними гравцями ринку – явно зависокі для більшості українців. По-перше, ціна була взята на піку її вартості в Європі, в літній період вона буде змінюватися. Не включені в розрахунки власні ресурси, що змінило б баланс. По-друге, неможливо виставляти тарифи, абсолютно відірвані від реальної платоспроможності населення. Домогосподарства просто не будуть оплачувати ці рахунки. 70% бюджету середньостатистичної сім’ї йде на сплату комірного та продуктів харчування», - наголосив президент УСПП, голова Антикризової ради Анатолій Кінах.
Нацбанк прогнозує, що влітку 2021 року вартість природного газу більш, ніж вдвічі перевищуватиме цінові мінімуми минулого літа.
Ці аргументи необхідно використовувати і в перемовинах із міжнародними партнерами, кредиторами. Зокрема, з МВФ, адже однією з вимог надання траншу є функціонування в Україні ринку газу.
«Потрібно зрозуміти, що Україна при нинішніх соціально-економічних показниках просто не готова до реального функціонування ринку без жодного регулювання з бокудержави. Так, ціни на блакитне паливо в Європі вищі – німці сплачують 17 грн. за куб, поляки 11,5 грн. Але ж рівень платоспроможності катастрофічно різний – середні і мінімальні зарплати в Україні в 3-4 рази нижчі, ніж в Польщі, та в 6-7 нижчі, ніж в Німеччині. Тому наша позиція щодо продовження – прозорого та економічно обґрунтованого – держрегулювання цін на газ не про те, що потрібно відмовлятися від ринку. Потрібно дати перехідний період та працювати в напрямі розвитку економіки та платоспроможності громадян. І питання навіть не в тому, що це правильно, а в тому, що це єдиний варіант позитивного розвитку подій. Інакше ріст цін і тарифів, що значно перевищує ріст доходів населення, призведе до чергового загострення платіжної та економічної кризи», - підкреслили в УСПП.
В діловому союзі закликали уряд, РНБОУ не реагувати ситуативно на кризу неплатежів та негативні наслідки росту тарифів, а спрацювати на випередження, розробивши чітку програму перехідного періоду. Для цього потрібно оприлюднити дані щодо обсягів та вартості газовидобування в Україні, вартості закачаного у підземні сховища блакитного палива, придбаного в 2020 році, провести перемовини із основними операторами ринку. УСПП нагадує, що НАК «Нафтогаз» - державна компанія, а уряд України її 100% акціонер. Наразі Нафтогаз має 13% ринку обслуговування населення, а на його тарифи багато в чому орієнтуються і інші оператори.
«Тому для влади дистанціюватися від проблеми високих тарифів, як мінімум, дивно. Експертна спільнота, промисловці – готові до діалогу та напрацювання спільних рішень в цій царині», - підсумував Анатолій Кінах.