Поділитись
Новий Огляд банківського сектору за ІІІ квартал 2025 року звітує про прискорення кредитної активності та стабільну якість портфеля банків. Втім, попри позитивну динаміку, рівень кредитування в Україні залишається суттєво нижчим, ніж у країнах ЄС, і поки не може стати системним драйвером інвестиційного та післявоєнного відновлення. Про це заявляють в Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану при УСПП.
За даними Огляду, чисті кредити бізнесу становлять 8,4% ВВП, населенню - 3,2% ВВП. Найбільшими отримувачами стали сектори торгівлі, фінансових послуг, машинобудування, агропромисловості, енергетики та харчової індустрії.
В Антикризовому штабі і Українському союзі промисловців і підприємців зазначають, що деяка позитивна динаміка кредитування - важлива, однак явно недостатня по масштабам і темпам.
УСПП раніше передав профільним комітетам Верховної Ради та НБУ аналітичні висновки і пропозиції щодо збалансування монетарної політики. Напередодні чергового засідання Антикризового штабу союз також направив Президентові України матеріали про необхідність удосконалення інструментів фінансування реального сектору.
Аналітики УСПП наголошують:
- попри пожвавлення, абсолютний рівень кредитування залишається низьким,
- значна частина нових кредитів видається в межах пільгових програм, зокрема «5-7-9%», що ставить питання про довгострокову стійкість ринку,
- високі процентні ставки (близько 16%) стримують інвестиції у виробництво та модернізацію,
- частка NPL (непрацюючих кредитів) хоч і знижується, але залишається значною,
- підприємства часто змушені брати кредити на поточні витрати, а не розвиток.
Фактично банківські кредити поки що не відіграють суттєвої ролі у фінансуванні капітальних інвестицій - критично важливої складової післявоєнної економічної реконструкції.
Для порівняння: у багатьох країнах ЄС банківське кредитування сягає 50% ВВП і більше, а в Україні цей показник не перевищує 15%.
Така різниця означає, що фінансове посередництво в Україні залишається недостатньо розвиненим, а економіка - обмеженою у доступі до довгих та доступних ресурсів. Погіршує ситуацію нерівноправна конкуренція між реальним сектором економіки та депозитними сертифікатами НБУ.
На думку УСПП та експертів Антикризового штабу, для переходу до повноцінного інвестиційного росту необхідні системні кроки:
- зниження вартості капіталу;
- розширення ринкових механізмів кредитування;
- активне залучення міжнародних банків і фінансових установ;
- створення державних гарантійних інструментів;
- розвиток проєктного кредитування для модернізації підприємств.
В УСПП наголошують: навіть незначне зростання кредитування в умовах війни - це позитивний сигнал. Однак для того, щоб банківські ресурси стали основою післявоєнного відновлення та інвестиційного росту, потрібні додаткові рішення держави, НБУ та фінансового сектору.