Роботодавці виступили за підсилення соціального діалогу з урядом та врахування позицій всіх партнерів

Facebook Поділитись
Роботодавці виступили за підсилення соціального діалогу з урядом та врахування позицій всіх партнерів

Спільний представницький орган сторони роботодавців (СПО) підбив підсумки 2019 року та визначив пріоритети своє діяльності на 2020-й. Представники ділової спільноти, асоціацій роботодавців відзначили: попри деякі позитиви, соціально-економічна ситуація в Україні не покращилась, як і умови для ведення бізнесу, притоку інвестицій,  а соціальний діалог в трикутнику уряд-роботодавці-профспілки не розвивається. Відтак, роботодавці  сконцентрують свої зусилля на відновленні в 2020 році ефективного соціального діалогу і вимог врахування своїх економічних пропозицій в комунікаціях з урядом і профспілками.  Про це йшлося на засіданні СПО в Києві.

«Підсумки соціально-економічного розвитку – ось найважливіший показник нашого діалогу з урядом. 2019 рік ми завершуємо без суттєвих змін, спостерігаємо фактично стагнацію. Скочування економіки в цілому та експорту до сировинних,  деградація науково-технічного підґрунтя промислової сфери  – ось тренди дня.  Немає позитивних змін щодо  доступу бізнесу, промисловості до фінансових ресурсів, вдосконалення кредитної політики. Більш того, ризики зросли, бо уряд «латає» дірки в бюджеті облігаціями внутрішньої держпозики. Це спекулятивний капітал, котрий штучно зміцнює гривню, проте рано чи пізно буде виведений з країні. А ставки по ним безпрецедентно високі: були до 20%, зараз під тиском наших організацій зменшені до 12-14 %, але і це є багато. Банки не зацікавлені кредитувати реальний сектор економіки, тільки 7% мають  частку кредитів для бізнесу. Також зростає від'ємне сальдо зовнішньоторгового балансу, а штучне зміцнення гривні вдарило по експортерам: навіть в АПК нині є 48% збиткових підприємств, що значно  більше, ніж минулого року», – каже голова Об’єднання організацій роботодавців України, президент УСПП Анатолій Кінах.

Він також звернув увагу на те, що соціальний діалог в Україні згасає – уряд не показує зацікавленості в його ефективному розвиткові.  Відсутні належні комунікації у законотворчої роботі. Багато із законодавчих норм, наприклад, проекту  Трудового кодексу, не погоджені з роботодавцями законопроект 2275 щодо стабілізації системи  загальнообов’язкового державного соціального страхування (Фонду держстрахування)  фактично пропонує відсторонити роботодавців від управління і реальної участі в  процесах страхування.

Національний комітет з промислового розвитку не працює 1,5 року, в програмі діяльності уряду немає навіть таких понять, як промислова політика та інноваційний розвиток. Не запущене Експортно-кредитна агентство, і Україна поряд лише з Молдовою знаходяться серед країн, які не мають інструментарію підтримки експортерів.

«Ліквідований Комітет з промислової політики та підприємництва у Верховній Раді, що лишає можливості оперативного впливу на чисельні промислово-підприємницькі, соціальні проблеми. Довгий час не працювала  Національна тристороння соціально-економічна рада. Нині є  проект наказу про відновлення роботи, ротації урядової частини. Роботодавці готові доєднатися до її  діяльності. Листи з відповідними пропозиціями були направлені уряду, парламенту та президенту. Якщо до соціальний партнерів не будуть дослухатися в подальшому,  будемо змушені звернутися в міжнародні структури з тим, щоб не допустити руйнування принципів трипартизму в Україні, які діють в усьому цивілізованому світі», – зазначив Анатолій Кінах.

Присутні окреслили також пріоритети роботи СПО на 2020 рік. Серед усього – відновлення соціального діалогу; лобіювання створення центрального органу, що опікувався би промисловою політикою; прийняття відповідної Стратегії економічного і промислового розвитку;  створення при Президентові Національної промислової ради чи перезапуску Національного комітету з промислового розвитку при уряді; прийняття урядом цільових програм, у тому числі – підтримки вітчизняного товаровиробника;  врахування напрацювань попередніх урядів, підготовлених за участі бізнесу і роботодавців – Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу до 2038 року, Транспортної стратегії до 2030 року, Енергетичної стратегії до 2035 року, Експортної стратегії тощо; доступ до кредитних ресурсів (пропонується провести  засідання із Радою Нацбанку); прозорий процес формування тарифної політики.

Свою позицію роботодавці викладуть в листі, який спрямують до уряду. Особливий наголос – на необхідності  виконання Генеральної угоди 2019-2021 рр , підписаної сторонами соціального діалогу.