Розвиток переробної галузі може «витягнути» економіку України: бізнес пропонує побудувати 570 нових заводів та залучити міжнародні інвестиції

Facebook Поділитись
Розвиток переробної галузі може «витягнути» економіку України: бізнес пропонує побудувати 570 нових заводів та залучити міжнародні інвестиції

Україна потерпає від структурної слабкості економіки. Сировинна модель негативно впливає на показники ВПП, платоспроможність внутрішнього ринку та інвестиційний клімат. Об’єктивно найбільшим викликом для країни та економіки залишається повномасштабна агресія рф, проте саме відсутність комплексної державної політики щодо стимулювання зайнятості, переробної галузі – зумовлює вкрай низькі показники приросту валового внутрішнього продукту.

За прогнозами уряду, у 2023 році ВВП зросте на 3%, тоді як у 2022 році він обвалився відразу на 30%.

 За даними Держстату, промислове виробництво в Україні в першій половині 2023 року знизилося на 2,9%, минулого року за цей період падіння становило 31,9%. Український союз промисловців і підприємців провів в травні власне дослідження, згідно з яким до 60% бізнесу відчуває кредитний голод. Комерційні ставки, вищі за 20-25% - недоступні для підприємництва, а єдина програма «Доступні кредити 5-7-9» має обмежений ресурс та працює тільки для мікробізнесу, адже має ліміти по фінансуванню до 1,7 млн. доларів.

Поруч із тим досі є проблеми із корупцією, недостатньою захищеністю прав власників, а деякі нормативні акти на практиці не реалізуються як слід. Тому за останнє півріччя вже чітко вималювалася тенденція релокації бізнесу за кордон, каже президент УСПП Анатолій Кінах. Тільки в Польщі відкрилося близько 20 тис. малих і середніх компаній, де хоча б одним співвласником є українець. 30% вітчизняного бізнесу вже перенесли активи чи планують це зробити – в найближчі країни ЄС.

За цих обставин виходом може бути формування довгострокової і комплексної політики держави щодо стимулювання інвестицій в переробну галузь. Потенційні прибутки тут мають зацікавити внутрішніх та зовнішніх інвесторів, а економічна вигода для України буде колосальною.

Про це йшла мова на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП, до якого доєдналися очільники наукових інституцій – Інституту економіки промисловості НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, ДП «Укрпромзовнішекспертиза» тощо, а також представники Міністерства економіки, Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, керівники підприємств та промислових асоціацій.

Учасники відзначили, що саме переробна галузь збалансує інші, дотичні до неї, сфери виробництва та експорту.

До прикладу, аграрний комплекс України, який традиційно є найбільшим джерелом притоку валюти в країну і, відповідно, податкових надходжень. Експортуючи виключно сировину, наша держава втрачає колосальні прибутки, а наші аграрії балансують на межі рентабельності.

Як зазначив Володимир Власюк, директор Укрпромзовнішекспертиза, розрив між цінами експортованої 1 тони продукції АПК України і, наприклад, Франції – у 3-4 рази. У 2020 році середня ціна тони агропродукції українського походження становила 299 доларів, французького – 1089 доларів. Все через те, що з України постачається саме сировина або ж в кращому випадку – товари з низьким рівнем переробки.

Разом із тим, є висока імпортозалежність навіть в базових сферах. У все тому ж АПК більше 70% при виробництві – це імпортні компоненти (мінеральні добрива, насіння, дизель і тд.).

Антикризовий штаб наполягає на тому, що в Україні мають бути збудовані нові виробничі потужності і налагоджено низку виробництв з високим ступенем переробки.

В Укрпромзовнішекспертизі підрахували, що таких нових заводів має бути 570, на що потрібно 90 млрд. доларів інвестицій ( це все без врахування ВПК – на це повинні йти окремі інвестиції та бюджети).

Об’єктом державної підтримки має бути підприємець, що працює на розширення  виробництва чи будівництво нових заводів.

Передбачається, що 1 грн державних інвестицій з часом стимулює 3 грн приватних інвестицій.

Що потрібно для цього зробити?

-       У структурі державного бюджету передбачити захищений бюджет розвитку. Кошти звідти мають спрямовуватися на стимулювання економічного зростання, зокрема, розвитку переробної промисловості.

-       Реалізація комплексної грошово-кредитної політики, спрямованої на повернення банківської системи до кредитування економіки за доступними ставками.

-       Страхування військових ризиків. Наразі кілька країн, серед яких Німеччина та Польща, самостійно страхують ризики свого бізнесу в Україні. Наша держава має запропонувати такий єдиний механізм для всіх внутрішніх та зовнішніх інвесторів – звичайно, за допомоги міжнародних партнерів та світових фінансових інституцій. До програми передбачається залучити провідні світові страхові організації, наприклад такі як MIGA, GERMES.

Серед інших пропозицій - компенсація частини інвестицій через сплату податків, кредитне (грантове) фінансування муніципалітетів під проекти обладнання індустріальних парків, зокрема підведення до них дорожньої та енергетичної інфраструктури.

По цим напрямам УСПП і Антикризовий штаб тісно працює із Міністерством економіки України. Присутня на заході заступниця міністра Надія Бігун повідомила, що уряд враховує пропозицій ділової та експертної спільноти, тому в проєкті бюджету 2024 закладено розширення фінансування програми «Доступні кредити 5-7-9» до 18 млрд. грн. в рік, збільшення кредитних лімітів, а також фокусування саме на переробній промисловості.

Також чиновниця анонсувала нову програму на 3 млрд. грн. на стимулювання машинобудування в Україні. Поки її концепція опрацьовується, схоже, що покупцям техніки вітчизняного виробництва можуть компенсовувати до 25% її вартості.

 За результатами засідання Антикризового штабу відповідні рекомендації будуть спрямовані в Уряд, Офіс президента, парламент та Національний банк. Пріоритетним, на думку промисловців і підприємців, є удосконалення грошово-кредитної політики, прогрес у реалізації І етапу Плану відновлення України та залучення грантових і донорських коштів під конкретні системні проєкти та розвиток державної політики індустріалізації.