Сертифікація “Північного потоку-2” має незворотній характер – Україні потрібно продумати власний план дій

Facebook Поділитись
Сертифікація “Північного потоку-2” має незворотній характер – Україні потрібно продумати власний план дій

Хоча сама процедура затягується, при цьому позиція України в даному процесі є слабкою. “Нафтогаз” та національну ГТС таки допустили до процедури сертифікації, але тільки з правом дорадчого голосу, без можливості накласти вето на ті чи інші рішення. 

На цьому наголосив президент УСПП Анатолій Кінах в ефірі одного із національних телеканалів. 

“Я не поділяю оптимістичні заяви наших посадовців та деяких експертів, що сертифікація призупинена у зв’язку з тим, що висунуті якісь додаткові вимоги до оператора газотранспортної системи ПП-2. Там стандартна процедура, оператор зараз подав у відповідні державні органи Німеччини документи, де він реєструє свою “доньку” (дочірню компанію -ред.), яка і буде керувати цією ділянкою «Північного потоку» на території Німеччини», - зауважив лідер ділової спільноти. 

Більше того, президент УСПП переконаний, що зараз навіть затримка з «Північним потоком 2» грає на користь Газпрому.

“Газпром має за цей період 2021 року рекордні прибутки. Він, по суті, вже окупає до кінця року всі витрати, які були спрямовані на будівництво  «Північний потік-2». Тому особлива зацікавленість в тому, щоб ПП-2 запрацював більш швидко з такими цінами, відсутня. Це продумані дії, у тому числі взаємопов’язані із аномальним стрибком цін на енергоресурси для європейського ринку”, - підкреслив Анатолій Кінах.

Для України ж така ситуація, зрозуміло, загрозлива. Тут уряду потрібно звернути увагу на кілька речей. Перше – ми є єдиною державою в Європі, яка не має довгострокового прямого контакту на постачання природного газу і працює на спотових ринках. Ціни по довгостроковим контрактам в 2-3 рази нижче, ніж спотові. Наприклад Молдова купує тисячу кубів за 400-450 дол, Угорщина 350 дол., Австрія 280 дол., Болгарія – 550 дол. тощо . Відтак, українська економіка поступово втрачає в конкурентоспроможності, враховуючи ще й одну з найвищих в Європі енергоємностей виробництв. 

“Уряду сьогодні необхідно мати чіткий антикризовий план. Йдеться не тільки про проходження опалювального сезону, але й підтримку окремих галузей промисловості, що найбільше постраждали від стрибка цін на газ.  Потрібно відпрацьовувати конкретні секторальні програми і, безумовно, працювати на середньострокову перспективу, сформувати умови збільшення видобутку власного природного газу. Це необхідно робити негайно, включаючи передбачення необхідних ресурсів у бюджеті на 2022 рік”, - підсумував президент УСПП. 

Дані пропозиції УСПП та Антикризова рада громадських організацій вже спрямувала уряду, Офісу президента, парламенту. Окрім того, питання підтримки вітчизняних виробників, критично залежних від споживання природного газу, винесене окремим пунктом у протоколі зустрічі голови  Національної тристоронньої соціально-економічної ради  Анатолія Кінаха з премєр-міністром Денисом Шмигалем.

Раніше УСПП підрахував: більше 40% регіональних виробництв працюватимуть із збитками через аномальний ріст цін на блакитне паливо. Більшість малих і середніх міст, ОТГ змушені будуть згорнути наявні програми розвитку і переспрямувати кошти на компенсацію різниці в цінах і тарифах для населення.

При цьому природній газ власного видобутку не перетинає межу в 19 млрд. кубометрів в рік, хоча існують попередні плани збільшення обсягів викачування. Ця ситуація також стала бар’єром для здешевлення газу для кінцевого споживача.