Сертифікація продукції, реклама своїх переваг та знання ринків – литовські бізнес-асоціації розповіли, як збільшити український експорт

Facebook Поділитись
Сертифікація продукції, реклама своїх переваг та знання ринків – литовські бізнес-асоціації розповіли, як збільшити український експорт

Минулого року Україна повністю використала тільки 11 з 40 квот на безмитний експорт товарів до Європейського союзу. Перевагу тут знову мав сировинний компонент — зернові культури, чорні метали та руди. З 96 груп товарів, які беруть участь у зовнішньоторгових операціях України та країн Євросоюзу, лише 35 дають позитивне сальдо, а 61 група — негативне. Українським експортерам потрібно пришвидшити сертифікацію своєї продукції, зробити ставку на актуальну зараз в ЄС екологічність, натуральність продукції, шукати партнерів, які вже знані та займають свою нішу на європейських ринках.

Про це йшлося на українсько-литовському бізнес-семінарі, присвяченому просуванню продукції і послуг на ринки Європи. Серія заходів «Зміцнення партнерства із бізнесом для досягнення цілей ООН з  стабільного розвитку» у Києві, Херсоні та Житомирі (квітень-червень 2019) проводиться за підтримки МЗС Литви. Організатори – «Openeurope» за сприяння УСПП та інших партнерів

«Литва має можливості та зацікавлена допомогти Україні», – зазначив посол Литви М.Януконіс.

«Для українського бізнесу така співпраця є частиною зусиль не лише щодо двохстороннього партнерства, але й виходу наших компаній на ринки всього ЄС», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Українські та литовські експерти виділили ключові моменти, які мають бути враховані експортерами.

«Перше, що треба зробити Україні – створювати сертифікаційні центри. Без цього продати продукцію в Європі практично неможливо. Друге – уряду України треба домовлятися із ЄС, щоб ті сертифікати і свідоцтва, які є в бізнесу, були визнані в Євросоюзі», – зазначив директор Асоціації інженерної екології (Литва) Константин Ільясевич.

У свою чергу, партнер юридичної фірми «Ілляшев і партнери» Олена Омельченко наголосила, що часто експортери та навіть українські чиновники не знають, як відстоювати торгові інтереси на ринках, які обмежують той чи інший імпорт.

«Пройшли консультації по запуску двостороннього механізму вирішення торгівельних спорів Україна-ЄС. Коли його запустять,  потрібно використати це  по максимуму, поки що умови, в основному, визначають європейці. Варто розуміти, як країни захищають свій внутрішній ринок і як це оспорювати. Це можуть бути і не тарифні методи, а й  антидемпінгові, компенсаційні та ін.», – зазначила юрист.

Так, іноді для того, щоб вийти на новий ринок, експортери починають хитрувати: відпускають товари за нижчими цінами. «Треба знати, коли спинитися: якщо це буде шкодити внутрішнім виробникам, партнери можуть запустити механізм антидемпінгових мит – як проти конкретного експортера, так і проти всієї України», – каже О.Омельченко. 

 «Якщо ви, як експортер, потрапили в ситуацію, коли ввіз ваших товарів обмежується, потрібно звернутися в бізнес-асоціації, наприклад, в  УСПП, з тим, щоб максимально швидко донести інформацію через них в державні органи. Я вас запевняю, що Мінекономрозвитку має достатньо ресурсів, щоб захистити українського виробника в такій ситуації», – підкреслила юрист.

Українські виробники, на жаль, не рекламують свої переваги на ринку ЄС. Про це каже доктор технічних наук (Литва) Рімантас Будріс. За його словами, в Європі зараз на законодавчому рівні закріплюються положення про преференції для продукції, яка є екологічною,  придатна для вторинної переробки тощо. Нині таке в ЄС дуже актуально.  

«Навіть такі незначні «зауваження» на етикетках, як «вироблено із місцевої сировини», «шкоди для навколишнього середовища не виявлено» – гратимуть на руку експортерам. Хоча це, можливо, і здається не дуже важливим, воно грає величезну роль», – каже експерт.  І додає: робити ставку потрібно на все, що вигідно відрізняє вас від конкурентів: довгий життєвий цикл товару, дотримання всіх екостандартів при його виробництві та ін. В ЄС величезну увагу приділяють охороні навколишнього середовища, у тому числі – дотриманню всіх норм промисловими підприємствами та агровиробниками.

Нагадаємо, Литва стає своєрідним форпостом для українського експорту в ЄС. Так, багато років активно діють двосторонні ділові ради, українська частина якої очолювана першим віце-президентом УСПП С.Прохоровим. Завдяки партнерським зусиллям восени 2017 року стартував пілотний проект із реконструкції очисних споруд районної лікарні на Одещині. Його виконавцями стали литовська ЗАТ «Traidenis» та українська корпорація «Союз». У другій половині 2018 року пройшла серія семінарів для українського бізнесу щодо екологічних норм і стандартів ЄС (Київ-Вільнюс). З квітня 2019 року стартує пілотний проект щодо залучення грантових коштів ЄС на відновлення інфраструктури Донбасу, партнером якого в Україні виступає УСПП, а головним виконавцем – Центральне агентство управління проектами (CPMA) за фінансової підтримки МЗС Литви та Євросоюзу. Розпочнуть із оснащення школи №2 освітнім та спортивним обладнанням, що буде корисним не лише для самого закладу, але й сприятиме зниженню соціальної напруги в місті, що знаходиться в зоні військового конфлікту.