Поділитись
Уряд України створив черговий штаб з ліквідації наслідків ударів російського агресора по енергетиці під головуванням Першого віцепрем'єр-міністра — Міністра енергетики Д. Шмигаля. Офіційно завдання нового органу — оперативне реагування на аварії та відновлення енергетичної інфраструктури, адже із настанням морозів рф практично щодня руйнує ТЕЦ і розподільчі станції на Київщині, в самій столиці та низці інших регіонів. Ситуація подекуди критична: за температури -12-18 С тисячі домогосподарств без опалення та світла.
Проте фахівці та експерти вказують на системну проблему: нові штаби з’являються, а ефективності управління критичною інфраструктурою це не додає. Лише за останні кілька років в Україні були створені:
-
координаційний штаб при Кабміні (підпорядковується прем’єрці Юлії Свириденко);
-
штаб при Офісі президента (заступник керівника ОП Віктор Микита);
-
координаційний штаб для захисту енергетики (підпорядковується Віцепрем’єр-міністру з відновлення України – Міністру розвитку громад та територій України Олексію Кулебі);
-
координаційний штаб підготовки до опалювального сезону 2025/2026 (підпорядковується Олексію Кулебі);
-
координаційний центр із управління регіонами, де ведуться або велися бойові дії, а також територіями, які були тимчасово окуповані (підпорядковується Олексію Кулебі);
-
штаб для оперативного реагування на наслідки обстрілів рф у Києві (підпорядковується начальнику КМВА Тимуру Ткаченку).
Додатково у вересні 2022 року тодішній міністр енергетики Герман Галущенко очолив роботи з ліквідації наслідків воєнної надзвичайної ситуації в електроенергетичних системах. Працює й урядова постанова від 24 квітня 2020 року №312 про Антикризовий енергетичний штаб.
Експерти УСПП та Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, що діє при діловому союзі з 2022 року, неодноразово вказували: у системі управління енергетичною безпекою бракує антикризових мобілізаційних механізмів і чіткої виконавчої відповідальності. Аудит Рахункової палати тільки ще раз підтвердив низький рівень управління та професійності при реалізації урядової програми із захисту критичної енергетичної інфраструктури у 2023–2024 роках.
Серед ключових рекомендацій експертів, які вони адресували Уряду з кінця 2023 року:
-
децентралізація енергосистеми та розвиток відновлюваної енергетики;
-
інтеграція з енергетичними ринками ЄС та розширення можливостей імпорту електроенергії;
-
захист критичної енергетичної інфраструктури, прозорий аудит і звітування по виконаній роботі;
-
залучення фахових енергетиків для контролю та аналізу реалізації технічної політики.
Незважаючи на ці рекомендації, Міністерство енергетики навіть в грудні 2025 року вважало недоцільним створювати в уряді окрему посаду високого рівня для координації енергетичної політики, посилаючись на існування Антикризового енерргетичного штабу 2020 року. Про це йшлося в листі-відповіді міністерства на адресу Українського союзу промисловців і підприємців.
Водночас парламент зрештою призначив Д. Шмигаля Першим віцепрем’єром — Міністром енергетики.
Фахівці відзначають: кількість штабів не вирішує проблему, якщо не існує чіткої координації, розподілу відповідальності та контролю виконання рішень. Енергетична безпека країни сьогодні залежить від результативності спільних дій Уряду, місцевих органів влади та бізнесу. При цьому виглядають безвідповідальними спроби звинуватити у ситуації з неналежним захистом інфраструктури лише органи місцевого самоврядування, особливо на фоні неефективності вже зазначених вище штабів національного рівня, урядової програми, що діяла в 2023-2024 рр, і гучних корупційних скандалів в енергетиці в 2025 році.
УСПП і Антикризовий штаб закликали Уряд, парламент, органи місцевого самоврядування діяти злагоджено, прозоро, та залучати до всіх процесів фахівців зі сфери енергетики, а не політичного піару.
Ми, у свою чергу, готові і надалі надавати експертну підтримку, аналіз і практичні рекомендації для підвищення ефективності управління енергетичною безпекою та відновлення критичної інфраструктури.