Поділитись
Україна кличе своїх трудових мігрантів (за різними оцінками, таких до 6 млн за кордоном) додому. Для цього зареєстрована законодавча ініціатива, підтримана урядом, про грантову підтримку на власну справу для тих, хто повернеться. Про це повідомив у Telegram прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль. На відкриття власної справи виділятимуть до 150 тис. грн. – щоправда, тільки тим, хто інвестує також не менше 150 тис. грн. своїх коштів, а окрім того матиме не менше 10 років страхового стажу в Україні. Інакше гроші державі все ж прийдеться повернути.
І все би добре, ось тільки хотілося б почути реальні цифри – з яких фондів виділятимуться на це кошти, в яких обсягах і скільки (хоча б теоретично) мігрантів розраховують таким чином повернути?
Офіційно озвучених цифр немає. Тим часом низка ЗМІ поширила інформацію, що в уряді пропонують виділити з державного бюджету 108 млн грн. Відтак, таку допомогу зможуть отримати… 720 осіб.
В УСПП наголошують: мігрантів поверне пожвавлення на національному ринку праці, зростання рівня зарплат, затребуваність спеціалістів в промисловості, інженерії , спорудженні інфраструктурних об’єктів тощо. А також створені умови для малого і середнього підприємництва, програми кредитування бізнесу, захищеність прав власників та інвесторів.
«Економіка України серйозно постраждала від наслідків пандемії коронавірусу. Тисячі малих підприємств не «пережили» карантин; багато з них через брак обігових коштів, замовлень та зриви контрактів пішли на змушене скорочення штатів як спосіб економії. Відтак робочі місця стали найбільш болючим місцем економічної рецесії. За офіційними даними, рівень безробіття в 2020 році зріс на 627 тис. осіб. Наразі в країні 1,6 млн. безробітних. Яка стратегія для них?», - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
Він відзначив, що проблеми на ринку праці не є наслідком лише втрат бізнесу за останні місяці. Основна причина – тривала стагнація в промисловості та тих її галузях, які колись забезпечували роботою тисячі українців – індустрія вчергове просіла на 5% в річному вимірі, а такі галузі, як машинобудування – на всі 20%. Тільки один легпром втратив 20 тис. робочих місць.
«Це є дуже тривожними фактами, на них потрібно звернути пріоритетну увагу. Головне – утримати робочі місця та розвивати національний ринок праці. Те, що пропонується нині урядом (150 тис. грн. гранту) – це обмежена ініціатива, котрою скористаються сотні, але аж ніяк не тисячі, і не мільйони українців. Бо, як вже говорилося, основним є відповідь на питання: чи є в Україні сприятливі умови для ведення бізнесу? Не проблема його зареєструвати, відкрити – проблема в тому, щоб вижити в таких кризових умовах, як підприємництво мало в 2020 році. Крім того, досі не немає національної програми кредитування економіки, погодженої урядом, НБУ та роботодавцями», - зазначив лідер ділової спільноти.
В УСПП вкотре закликають уряд прийняти стратегії розвитку і відповідні держпрограми для пріоритетних галузей промисловості, а також і далі спрощувати доступ до кредитів за адекватними ставками, що має зробити вітчизняну продукцію і виробництва набагато більш конкурентоспроможними.
Щодо національного ринку праці та міграційної політики (див. – повернення заробітчан додому) – потрібна чітко сформульована стратегія, таку потрібно розробити уряду спільно із роботодавцями. Власне, це і пропонується зробити на засіданні Національної соціально-економічної ради при Президентові України. Цей головний майданчик для соціального діалогу не функціонує вже кілька років. Поза тим, рішення ради затверджуються нормативно і обов’язкові до виконання.
Наразі вже вирішено активізувати діяльність Ради, таке рішення прийнято на засіданні її Президії , участь в якому зі сторони роботодавців взяв голова ООРУ, президент УСПП Анатолій Кінах, зі сторони уряду - Марина Лазебна, Міністр соціальної політики України та Юлія Свириденко, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. В УСПП, ООРУ висловлюють сподівання, що Національна рада відновить свої засідання якнайшвидше, і даний формат працюватиме не для «обговорень», а для ухвалення конкретних антикризових рішень для економіки і національного ринку.