Поділитись
Зокрема, таку оцінку ще влітку цього року дав держсекретар США Ентоні Блінкін, назвавши приблизно $40 млрд. Можна сперечатися щодо цифри, проте з тим, що недостатня захищеність прав власника, проблеми функціонування судової та ін. систем коштує українській економіці надто дорого – важко не погодитися.
Тому більш, ніж прикро, що прийнятий державний бюджет на 2022 рік не містить складової розвитку. Окрім того, не прийнята Програма діяльності Кабміну, а це означатиме продовження низькоякісної комунікації уряду і парламенту. За підрахунками експертів, тільки 17% законодавчих ініціатив КМУ підтримуються у Раді.
На цьому наголосив президент УСПП, голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах.
Ця нескоординованість дій у владному трикутнику, вважає він, негативно впливає не тільки на процеси реформ в Україні, але й на наші відносини із міжнародними партнерами.
Так, днями вчергове було зірвано проведення конкурсу на посаду голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Своє розчарування вже встигли висловити посли G7.
«Україна повинна виконувати власне домашнє завдання. Формування антикорупційної системи в Україні затягнуте, а сама вона, на жаль, поки не є ефективною», - вважає Анатолій Кінах.
УСПП звертає увагу також на факт відсутності значного покращення в сфері захисту прав власників та інвесторів.
«У 2015 році було 290 кримінальних проваджень щодо рейдерства, а в 2020-му – вже 849. Зростання в майже в 3 рази. Це неприпустимо, якщо ми говоримо про процес подолання корупції, підвищення ефективності роботи правоохоронних органів та судів. В поточному році динаміка теж йде по висхідній», - підкреслив лідер ділової спільноти.
За даними УСПП, саме в судовій практиці є чималі прогалини, коли справа стосується незаконного відчуження майна. Практично в кожному відкритому кримінальному провадженні є мінімум 1 неправомірне рішення суду, а в найбільш резонансних справах їх може бути декілька.
«Тому формування антикорупційної інфраструктури, подальше провадження судової реформи, робота Бюро економічної безпеки саме у вигляді «мозкового» аналітичного центру – це ті пріоритети, над якими має працювати влада, громадські організації за допомогою наших міжнародних партнерів. Інший вектор нагальної діяльності – антикризові заходи в економіці, на чому УСПП, інші ділові організації наполягають», - зауважив Анатолій Кінах.
24 грудня УСПП, Антикризова рада громадських організацій, Об’єднання організацій роботодавців України проведуть спільне засідання, на якому окреслять ключові виклики і завдання в економіці в 2022 році.
Напередодні також під головуванням А.Кінаха відбудеться засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради - за участі міністра економіки Ю.Свириденко, координаторки ООН в Україні О.Лубрані, великої кількості представників роботодавців, профспілок, бізнесу.