Поділитись
Із підписанням Угоди про асоціацію з ЄС Україна висловила намір щодо побудови європейської соціальної моделі й подальшого розвитку соціального діалогу. Його сторонами традиційно є уряд, роботодавці і профспілки. Проте до цього часу процес соціального діалогу проходить в Україні повільними темпами.
Про це йшлося на Міжнародній конференції «Подальший розвиток соціального діалогу як ключовий елемент європейської інтеграції України». Організатор FES-Ukraine.
Марсель Рьотіг, директор Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, зауважив, що українська економіка наразі помітно трансформується. Втім, існують цілі галузі промисловості, яким загрожує колапс.
«Поки в Україні одна із найнижчих заробітних плат в Європі, а заборгованість по ній – мільярди гривень. Бюджет також приймається в контексті обслуговування боргів держави. Необхідна активна індустріальна політика та дієвий соціальний діалог. Без нього не можуть відбутися значні зміни в політиці трудових відносин», - зауважив він.
Висновки Фонду цілком збігаються із позицією Українського союзу промисловців і підприємців, а також сторони роботодавців.
Голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах підкреслив необхідність системного ведення такого діалогу – на основі взаємовідповідальності сторін.
«Ми вітаємо той факт, що завдяки підтримці міжнародних партнерів і нашими зусиллям відновлена діяльність НТСЕР. На наступному тижні планується перше засідання Президії ради, а в перспективі – розширене засідання за участі Глави держави», - повідомив лідер ділової спільноти.
Він окреслив пріоритети роботи національної платформи для соціального діалогу. Першочергово це кореляція показника мінімальної зарплати з реальною вартістю проживання. Розрив між цими цифрами більше, ніж вдвічі. В Програмі МОП «Гідна праця», учасниками якої стали всі соціальні партнери в Україні, було окреслено, що зміна показника мінімальної зарплати може прийматися лише в режимі діалогу, після проведення відповідних техніко-економічних обґрунтувань. Проте цей пункт так і не виконується. Поза тим, така ситуація впливатиме на конкурентоспроможність вітчизняних підприємств, їх цінову політику, і глобально не вирішуватиме проблему консервації бідності в Україні.
Іншим напрямом діяльності НТСЕР стане збереження і розвиток трудового потенціалу країни.
«Прогресує трудова міграція економічного активного населення, спеціалістів, бізнесу тощо за кордон. Наразі потрібні не просто заклики повертатися додому, а чіткі програми розвитку національного ринку праці, сприяння самозайнятості, формування привабливих податкових, інвестиційних умов тощо. Це наша принципова позиція», - наголосив Анатолій Кінах.
Голова НТСЕР також поінформував, що Рада проведе глибокий аналіз існуючої Генеральної угоди між соціальними партнерами (чинна до 2021 року) та запропонує нові механізми спільної роботи в рамках проєкту нової.
Сторони працюватимуть над питанням завершення в Україні пенсійної реформи – із відповідними перехідними періодами, а також приділять увагу формуванню сучасної промислової політики. Деіндустріалізація є однією з причин відсутності значного економічного зростання, втрати робочих місць та низької якості життя українців.
«Національна рада спробує зупинити той законодавчий «спам», коли в парламент хаотично вносяться зміни в соціальні стандарти, трудове законодавство, податкову політику тощо без відповідного обговорення із соціальними партнерами, техніко-економічних обґрунтувань. Ми створили низку експертних груп, що моніторитимуть ці процеси, формуватимуть відповідні висновки і пропозиції для уряду і Верховної Ради», - розповів А.Кінах.
Андреа Налес, спеціальна консультантка Європейської комісії з питань соціального діалогу, Федеральна міністерка праці й соціальних справ Німеччини у відставці, колишня голова Соціал-демократичної партії Німеччини у своєму виступі також зауважила цей момент.
«Консультації з роботодавцями і профспілками повинні бути на стадії розробки документів і нормативних актів, а не після їх прийняття», - зазначила вона.
Також пані Налес запропонувала з європейської сторони створити програму постійного обміну і навчання спеціалістів з України, а також цифрову платформу для обміну досвідом.
Загалом європейські партнери запевнили про цілковиту підтримку України на шляху до побудови дієвого соціального діалогу й надання імпульсів для його розвитку з боку всіх учасників і ключових осіб.