Поділитись
Зростаючі демографічні ризики, потреби у забезпеченні національної економіки воєнного часу необхідним обсягом робочої сили зумовлюють спільний пошук рішень з боку держави, роботодавців, наукових експертів.
Так, за сприяння Українського союзу промисловців і підприємців затверджена Стратегія демографічного розвитку України на період до 2040 року та відповідний План заходів з реалізації у 2024-2027 роках. Втім, ділову спільноту дещо розчаровує відсутність системи, ресурсної бази та чітких показників в даних документах.
Про це йшлося на засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, УСПП з питання забезпечення демографічної стійкості, розвитку людського/трудового потенціалу.
Захід відбувся за участі представників Уряду, Державного центру зайнятості, структурованих об’єднань та організацій промисловців, підприємців, роботодавців та профспілок.
Учасники обговорили підходи до збереження економічно активного населення, удосконалення умов для розвитку ринку праці, формування підґрунтя для економічної самодостатності українських сімей, а також забезпечення громадського контролю за виконанням вищезазначеного Плану заходів.
Президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах звернув увагу на те, що бюджет на 2025 рік приймався без Плану дій Уряду в економіці. На жаль, без змін залишається неефективна монетарна політика: масштабування кредитування економіки та промисловості немає, при цьому вже традиційно зростають прибутки банків.
Удосконалення потребує політика бронювання фахівців. Нагадаємо, що Кабінет міністрів вніс зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час. Відповідна постанова №1332 оприлюднена на Урядовому порталі.
За новою концепцією, запропонованою чиновниками, вже здійснений аудит підприємств, які були визначені критично важливими та мали право на бронювання.
«Ми будемо моніторити цей процес», - зазначив Анатолій Кінах.
Учасники засідання обговорили останні статистичні дані щодо ринку праці та економічно активних громадян в Україні Так, Інститут демографії та проблем якості життя Національної академії наук зазначає, що станом на липень 2024 р. чисельність населення України становить 35,8 млн осіб, у тому числі на територіях, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі, – 31,1 млн осіб. Ще 5 млн. наших співгромадян знайшли прихисток від російської агресії за кордоном (переважна більшість в ЄС).
З урахуванням викликів і загроз, дія яких продовжуватиметься і після завершення бойових дій або припинення чи скасування воєнного стану в Україні, чисельність населення України, за оцінкою Інституту, до 2041 року може скоротитися до 28,9 млн осіб, а до 2051 року – до 25,2 млн осіб.
Що пропонується? Директорка Інституту, відома соціологиня Елла Лібанова пропонує системний підхід, першочергово – в роботі із внутрішньо переміщеними особами. Потрібні проєкти із розбудови мережі муніципального житла, яке громади можуть надавати в оренду ВПО.
Важливо також змінити модель економіки, зважаючи, що раніше вона була трудомісткою, а нині на це не вистачає ні робочих рук, ні потреби повертати старі рішення. Замість цього робити ставку на інновації, технології і т.д., розвивати механізми публічно-приватного партнерства (ставка на активність органів місцевої влади, громад).
«Важливо подумати про систему розселення, врахувати специфіку областей та рівень екологічного навантаження. До прикладу, на заході України тільки Львівщина і Франківщина мають деякий потенціал на запуск нових виробництв. Ставку можливо робити на центральні області, але знову ж таки – це найбільш родючі землі, тому розвиток промисловості тут також під питанням», - розповіла науковиця.
Щодо Стратегії демографічного розвитку та Плану з її реалізації, то головним їх недоліком пані Лібанова вважає їх написання на рівні центральних органів влади. Потрібно навпаки – робити ставку на максимальну локалізацію заходів, працювати із громадами та стимулювати їх разом впроваджувати відповідні проєкти.
Саму Стратегію учасникам представила представниця Мінсоцполітики Алла Кисляк.
Вона звернула увагу на високий рівень старшого населення в Україні – 22% від загальної кількості. Згідно з прогнозом ООН, навіть за найоптимістичнішого сценарію населення України в довгостроковій перспективі буде скорочуватися, зростання чисельності очікується лише серед старших вікових груп. Відповідно, зростатиме рівень старіння. Наприклад, за реалізації середнього сценарію народжуваності, до 2080 р. частка людей віком 60 років і старше (нинішня межа офіційного пенсійного віку) може зрости до 49%. Тобто особи віком 60+ становитимуть майже половину населення.
Тому заходи із стимулювання народжуваності, повернення економічно активних біженців є вкрай важливими.
«Обсяг нашої економіки має зрости в 2-3 рази від нинішніх показників», - прокоментував Володимир Власюк, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза».
За підсумками засідання Антикризового штабу буде сформована відповідна Резолюція, яку спрямують до Верховної Ради, Кабміну, а також в Офіс президента. Ділова та експертна спільнота розраховують на конкретизацію Плану дій з реалізації демографічної Стратегії, на конкретні програми в економічному секторі, вирішення проблем бізнесу – як запоруки зростання доходів населення та внутрішньої стійкості під час війни з рф.