Поділитись
Прагнучи забезпечити стійкість банківської системи в умовах війни Національний банк прийняв рішення про тривале збереження високої облікової ставки на рівні 25%, а також випустив депозитні сертифікати за надзвичайно вигідними процентами. Підтримавши фінустанови, цей крок спричинив критичний фінансовий голод вітчизняних підприємств та переохолодження економіки в цілому.
НБУ наразі є чи не єдиним центробанком, котрий не визнає, що нестабільність призупинила прив'язку ставки до інфляції. Більше того – Україна є єдиною державою серед розвинених країн світу, де облікова ставка перевищує інфляцію.
Прогноз на 2023–2027 згідно Угоди з МВФ свідчить, що через п'ять років наше ВВП ще буде нижче довоєнного на 16%. Наразі не сформовано жодних умов, у тому числі фінансово-кредитних, інвестиційних тощо для того, щоб економіка розвивалася принаймні в темпі +7 % річних, про що йшлося на міжнародних конференціях з відновлення України в Лугано, Берліні, Парижі.
Бізнес, промислові асоціації, представники Верховної Ради, Національної академії наук, експерти-фінансисти виступають за корекцію політики Національного банку України та створення умов для повернення банківської систем України до кредитування реального сектору економіки.
Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості бізнесу в умовах воєнного стану. До заходу долучилися представники парламенрту, уряду, Ради НБУ, Національної академії наук, обєднань промисловців, роботодавців, профспілки, Національного інституту стратегічних досліджень, експерти.
«Проблема нестачі ресурсів в економіці комплексна і не обмежується тільки високою обліковою ставкою. За 2 півріччя 2022 НБУ спрямував біля 40,8 млрд. грн на виплату відсотків банкам по депозитним сертифікатам. У той час, як 60% бізнесу не має доступу до кредитних ресурсів взагалі - саме через високі комерційні ставки. Банкам не вигідно кредитувати економіку, маючи сталий заробіток від НБУ. Ми вітаємо продовження програми «Доступні кредити 5-7-9», але це обмежене рішення, яке, до того ж, змушує компенсувати різницю в ставках по кредитам за рахунок і так виснаженого державного бюджету. 50% з видаткової частини бюджету покривається за рахунок зовнішнього фінансування та допомоги міжнародних партнерів. Ми вдячні, але маємо розуміти, що позики і гранти не будуть безкінечними. Нам дали час стабілізувати економіку та знайти шляхи пожвавлення ділової і інвестиційної активності. Чи робляться якісь впевнені кроки в даному напрямі НБУ, урядом? На жаль, не можна відповісти ствердно. Треба негайно починати проактивну економічну політику, бо запас фінансової міцності у підприємців, промисловості на критично низькому рівні», - наголосив Анатолій Кінах.
Проблема в тому, що НБУ, незважаючи на війну, використовує доволі традиційні інструменти регулювання.
«Стратегія Нацбанку свідчить про бажання вести business as usual», - каже Ярослав Жаліло, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.
Експерт підкреслив, що українські банки накопичили достатньо ліквідності, щоб повернутися до кредитування економіки. Проте одного лиш факту зниження облікової ставки НБУ недостатньо: існує потреба в інституційній корекції навколо повернення фінустанов до цього процесу.
«Відбувається витіснення кредитування більш привабливими депозитними сертифікатами НБУ, тобто – перетікання ресурсів від кредитів до сертифікатів і так далі. Фактично частка зовнішніх допомог покриває шкоду заподіяну ставкою 25%. Проте, таке перебування на зовнішньому утриманні не може тривати вічно і це несе загрозу національній безпеці», - зазначає радник Президента УСПП, старший експерт Центру розвитку інновацій Володимир Рябошлик.
Згідно з аналітичним звітом НБУ, у І кварталі 2023 року банківський сектор отримав дуже високий прибуток – 34 млрд грн. Процентні доходи зросли суттєвіше, ніж витрати, переважно завдяки вкладенню вільної ліквідності у дохідні депозитні сертифікати НБУ та ОВДП. При цьому чистий гривневий корпоративний кредитний портфель і далі скорочується – у всіх групах банків.
Експрес-опитування УСПП показало, що більше половини підприємств взагалі кредитами не користуються через їх високу вартість. Але за умов здешевлення звичайного комерційного кредитування на загальних засадах до 8%, кредитування бізнесу могло б зрости щонайменше вдвічі.
«Доступні кредити 5-7-9» лишаються єдиним доступним інструментом, проте ця стратегія має бюджетні обмеження. Тільки у поточному 2023 році компенсація ставок по кредитам коштуватиме бюджету 16 мільярдів гривень.
Очевидно, що межі розширення компенсацій наближаються до вичерпання і пора переключитися на Програму «Доступні Кредити для всіх», тобто, на створення умов для здешевлення звичайних ринкових кредитів комерційних банків.
Світовий банк рекомендує країнам, що розвиваються, спрямовувати на кредитування своєї економіки фінанси в обсязі до 80% ВВП. Україна має цей показник на рівні 15,3%. Також ставки рефінансування в країнах ЄС у 2-6 разів нижчі, ніж показник інфляції.
Так, у Швеції інфляція 11,7%, а ставка 3%. Така ж ситуація в Чехії, Польщі і тд.
Антикризовий штаб за результатами обговорень спрямує звернення до Офісу президента, в уряд, Верховну Раду та Нацбанк. Ділова і експертна спільнота вимагає проведення засідань Вищої експертної ради, Ради НБУ із залученням представників уряду, бізнесу, парламенту. На них потрібно обговорити модернізацію засад грошово-кредитної політики, яку наразі провадить регулятор, з метою забезпечення стійкості національної економіки та зменшення критичної її залежності від обсягів зовнішнього фінансування.