Поділитись
РНБОУ затвердив Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України. Її ухвалення було передбачено ще Стратегією національної безпеки України від вересня 2020 року.
Документ має важливе значення, особливо в умовах, коли Україна захищає свою територіальну цілісність та відтак повинна посилювати свою обороноздатність. На прийнятті Стратегії наполягали вітчизняні експерти та самі промисловці. Зокрема , УСПП наголошував, що трансформацію "Укроборонпром" не можна проводити без узгодження із Стратегією розвитку ОПК, а також це можливо лише після комплексного аудиту галузі.
"Сам факт затвердження стратегії -це, безумовно, позитив. Вона передбачає подальшу трансформацію галузі, підвищення її ефективності та інноваційності на принципах державно-приватного партнерства.
Але це лише один із перших кроків, сам по собі який не вирішує всі накопичені питання і проблеми в сфері.
Тому важливо, щоб в подальшому стратегія опиралася на конкретні цільові програми: авіабудування, ракетно-космічного комплексу (остання вже в роботі). В умовах посилення загроз на Чорному та Азовському морях, безумовно, потрібна програма вітчизняного суднобудування", - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
На його переконання, це вимагає системної роботи президента, уряду і парламенту - з опорою на міжнародні зв'язки та партнерів України, залучення міжнародного досвіду.
"Стратегія розвитку ОПК важлива також в контексті того, щоб Україна розвивалася як конкурентноздатна, промислово- інноваційна держава, а не як сировинний придаток. Зазвичай ОПК виробляє на 60-70 % продукцію подвійного призначення. Тобто не лише для армії, але й для цивільних потреб. Так уже сталося, що саме оборонка є джерелом інновацій і підвищення якості технологій", - зазначив лідер ділової спільноти.
Попри деякі позитивні зрушення - як-от затвердження Стратегії ОПК, в Україні загалом відсутня сучасна промислова політика. Мова йде про масштабну модернізацію української індустрії на сучасних міжнародних і європейських стандартах.
Через це сфера показує перманентне падіння. Особливо це помітно в транспортному машинобудуванні. За результатами 2020 року вагонобудування обвалилося аж на 70%. А за останні 10 років із 18 підприємств галузі лишилося тільки 5.
Критична ситуація і в суднобудуванні. Українська корветна програма, яка могла б стати "другим диханням" для виробників і супутніх підприємств- постачальників комплектуючих, заморожена. Натомість Україна підписує все нові і нові меморандуми із Туреччиною (будівництво корветів), Великою Британією (будівництво військових кораблів), знову ж Великою Британією та США (закупівля патрульних катерів). І навіть лишаючи осторонь питання, що це не зовсім відповідає інтересам української промисловості, є й певний сумнів щодо реалізації цих меморандумів, які потребують колосального фінансового забезпечення , а також, знову ж таки, довготермінових програм для галузі.
При цьому законопроєкт про локалізацію виробництва так і лежить в парламенті. Відсутні і системні дії в кожній з сфер промисловості, реальна і прозора підтримка вітчизняних виробників.
УСПП та Антикризова рада громадських організацій підготували конкретний перелік пропозицій щодо розвитку промисловості, а також малого і середнього бізнесу. Документ "Платформа економічного патріотизму:невідкладні заходи 2021" вже переданий в Офіс президента, КМУ та ВРУ. Ділова спільнота закликає владу до спільної роботи за цими напрямками, зокрема, пропонує організувати зустріч із Главою держави з питань індустріально-інноваційного розвитку країни.