Поділитись
24 лютого минає чотири роки від початку повномасштабної агресії росії проти України. Чотири роки, які змінили траєкторію розвитку нашої держави, суспільства, економіки, кожної української родини. Війна (яка насправді триває з 2014 року), що стала випробуванням не лише на фізичну витривалість, а й на здатність української нації мислити стратегічно — попри щоденні втрати, біль, руйнування та невизначеність.
За ці роки ми зіткнулися з масштабними викликами: виснаженням економічних ресурсів, системним знищенням ворогом критичної інфраструктури, тимчасовою окупацією частини територій, мільйонами наших громадян, які змушені були покинути свої домівки. Одночасно проти України ведеться гібридна війна — через інформаційні атаки, розхитування суспільних настроїв, просування шкідливих наративів, покликаних підірвати нашу єдність і рішучість щодо подальшого опору.
Ці наслідки не зникнуть у найближчі місяці чи роки. На жаль, вони матимуть відлуння на десятиліття й становитимуть пряму загрозу стратегічним інтересам України. Саме тому сьогодні ми повинні бути згуртованими й готовими не просто вистояти — а діяти.
Демографічний виклик: мовчазна, але системна загроза
Наприклад, за підсумками 2025 року в Україні народилося близько 169 тисяч дітей, водночас кількість смертей становила 485 тисяч — і це без урахування втрат на фронті. Демографічна ситуація є однією з найскладніших у світі та загрожує збереженню нашого людського потенціалу.
На початок повномасштабної війни з російським агресором чисельність населення становила близько 40 мільйонів. За оцінками міжнародних інституцій, за роки війни країну залишили 10–11 мільйонів людей. Сьогодні в Україні проживає орієнтовно 29–30 мільйонів громадян, серед них — понад 11 мільйонів пенсіонерів.
Це означає, що питання демографічної політики, підтримки сімей, повернення українців додому, інтеграції ветеранів та формування якісного ринку праці стають питаннями національної безпеки.
Демографія — це не статистика. Це питання національного виживання.
Стратегічна мета — завершення гарячої фази війни на збалансованих умовах
Ключовим завданням на найближчу перспективу є завершення активної фази війни на збалансованих для України умовах — через тверду й скоординовану позицію України, європейських союзників та Сполучених Штатів, інших міжнародних партнерів.
Ми не можемо й не будемо погоджуватися на юридичне закріплення втрати тимчасово окупованих українських територій чи "умиротворення" агресора. Суверенітет та територіальна цілісність України — не предмет торгу.
Санкційна й дипломатична політика має продовжувати виконувати своє завдання — стримувати агресора, змусити його заплатити за злочини, послаблювати його військово-економічний потенціал і підтримувати міжнародну правову позицію України.
Модернізація держави й перезавантаження інститутів влади
Ми повинні вже сьогодні думати про повоєнну архітектуру України, необхідним стане перехід до нового етапу — відбудови та модернізації країни. Це потребуватиме:
● відновлення ефективності державних інституцій, їх перезавантаження конституційними методами;
● системної реалізації Стратегії повоєнної відбудови й модернізації;
● інтеграції України до європейського та глобального економічного й політичного простору.
Ці кроки повинні враховувати ключові обмеження: дефіцит часу, ресурсну вразливість та необхідність комплексної співпраці Уряду, громадянського суспільства, бізнесу, міжнародних партнерів.
Роль громадянського суспільства: консолідація як умова стійкості
Сьогодні особливо важливо не втратити внутрішньої єдності. Учасники Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану - об'єднання бізнесу, ветерани, волонтери, представники місцевих громад, науковці, молодь та освітні інституції - це приклад того, як громадянське суспільство здатне бути ключовим партнером держави, а не реципієнтом готових рішень.
Саме така консолідація дозволяє протистояти інформаційним атакам, зберігати внутрішню стійкість попри втому та економічні труднощі, напрацьовувати ефективні рішення для оборони, відновлення та розвитку країни.
Війна триває. Лінія фронту - не лише на сході чи півдні. Вона пролягла в нашій економіці, інфраструктурі, інформаційному просторі. І перемога залежить від того, наскільки ми здатні бути єдиними.
Сьогодні потрібні витримка, відповідальність, стратегічне мислення та готовність діяти разом.
Кожен - громадянин, воїн, промисловець, підприємець, волонтер, освітянин, дипломат чи державний службовець - має свою роль у спільній справі.
Ми неодмінно переможемо. Але для цього маємо зберегти силу, мудрість і єдність - і працювати вже зараз над відновленням України, розвитком справедливої, сучасної, конкурентоздатної держави.
Президент Українського союзу промисловців і підприємців,
голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану
Анатолій Кінах