Поділитись
Аномальні ціни на енергоносії в Європі, запуск Північного потоку-2 тощо – створили загрозу поглиблення соціально-економічної і промислової кризи в Україні. Більшість індустріальних виробництв працюють на практично зношеному обладнанні, через це є надзвичайно енергоємними. Зокрема, енергоємність ВВП в Україні у 2,5 рази вище, ніж в Польщі, та у 3 рази вище, ніж у Німеччині.
Чимало підприємств стали заручниками ситуації. Цукрова галузь просить дотації від уряду, інакше заводи стануть нерентабельними. Одеський припортовий завод, один із фарватерів хімічної галузі в Україні, тимчасово призупинив роботу. Оскільки частка газу у собівартості мінеральних добрив становить до 80%, важко навіть спрогнозувати, що чекає цей ринок і аграріїв. Негативно вплинуть значні коливання цін і на монолітів української економіки та експорту – гірничо-металургійну галузь, переробку в АПК тощо.
Влада має представити план дій по мінімізації негативних наслідків зростання цін на газ для хімпрому, ГМК, АПК, тепличного господарства та ін.
На цьому наголошують в УСПП.
Президент УСПП, голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах вже мав зустріч з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, під час якої, у тому числі, було обговорені ці питання.
«Вітаючи підписання «тарифного» меморандуму між урядом та Конгресом місцевих та регіональних влад, все ж турбує відсутність чіткого механізму його виконання. Це вже призвело до часткового зриву початку опалювального сезону в Україні, оголошення низкою областей надзвичайного стану», - наголосив Анатолій Кінах.
Поки незрозуміло, де уряд знайде необхідні кошти, щоб покрити касові розриви місцевих бюджетів і річних кошторисів ТКЕ. Також меморандум підписали тільки кілька міст-мільйонників, решта будуть орієнтуватися по ситуації. Відтак, документ є скоріше декларацією про наміри, ніж твердою гарантією. Кабміну необхідно все ж проаналізувати ситуацію із місцевими бюджетами та можливістю компенсації різниці в цінах і тарифах на природній газ, затвердити комплексні заходи по виконанню меморандуму.
Анатолій Кінах звернув увагу посадовців на відсутність комплексної державної програми енергоефективності. Ініціативи розпорошені між відомствами та не реалізовані в повному обсязі в 2020-2021 рр. Їх недолік в недофінансуванні, а також тому факті, що для промисловості – споживача половини енергії в країні, таких програм немає.
Взагалі НТСЕР пропонує першочергово уряду встановити контроль за формуванням тарифно-цінової політики на газ, враховуючи, що собівартість видобутого газу в Україні – 2-3 грн.за кубометр, а річні обсяги видобування – 18 млрд. кубометрів.
Аналогічно як і проконтролювати завершення договірної кампанії на постачання газу і тепла. Особливо для тих бюджетних установ, що працюють в автономному режимі.
«Керівництво держави вже акцентувало на тому, що газу для населення в опалювальний сезон вистачить і він буде, цитую «за нормальними цінами». Проте вже очевидно, що ріст тарифів значно випередив ріст платоспроможності громадян. Борги українців тільки за газ і гарячу воду – більше 55 млрд. гривень станом на вересень. Тому необхідний професійний, прозорий розрахунок адресних субсидій та закладення цих сум як в поточний бюджет, так і в проєкт на 2022 рік», - переконаний голова НТСЕР.
Також Анатолій Кінах вважає, що в проєкті бюджету 2022, окрім означених видатків, має бути закладений ресурс на збільшення видобутку українського газу. Адже це потребує мільярдних інвестицій, частина з яких на державі, а інша – через приватні капіталовкладення. Окрім цього, головний фінансовий документ країни повинен враховувати і економічні втрати від потенційних карантинних обмежень через пандемію Covid19.
«Це копітка робота, соціальний діалог в рамках якої набуває надважливого значення. В цей час – енергетичної кризи, пандемії тощо – необхідно формувати сприятливий діловий клімат, і не допускати підвищення фіскального тиску. Такі законопроєкти, як 5600, що підвищать податкове навантаження і посилять безправ’я підприємців – шкідливі. Їх прийняття зараз – це вистріл в голову економіки і промисловості», - зазначив президент УСПП, голова НТСЕР.
Саме НТСЕР є тим майданчиком, на якому уряд, роботодавці і профспілки напрацюють вищезазначені рішення в рамках конституційного, цивілізованого діалогу. Зокрема, наразі, після багаторічної перерви, готується перше засідання Національної ради, до участі в якому запрошений Президент Володимир Зеленський.