Поділитись
Яка ж це загадкова стихія – час. Здається, час непідвладний жодним законам. Прийшов і пішов. А те, що було сьогодні – вже минуле. Проте минуле нерідко визначає й майбутнє.
Ровесник незалежності України, Об’єднання підприємницьких організацій Львівщини (ОПОЛ), було одним із співзасновників УСПП і пліч-о-пліч завжди послідовно й наполегливо захищало інтереси промисловців і підприємців регіону та держави.
Нинішній лідер Львівського регіонального відділення УСПП, голова Правління – президент концерну «Електрон» Юрій Бубес – один з тих, хто з перших днів створення об’єднання активно займався насущними питаннями діяльності організації. За фахом юрист і економіст, він має стійку репутацію людини, котра між словом і ділом завжди вибирає останнє. Він неодноразово обирався членом ради об’єднання, у 2008 році став головою ОПОЛ, а з 2010 року – членом Правління УСПП.
Про нього писати складно. Не тому що немає про що, навпаки. Юрій Бубес – Заслужений економіст України, кавалер ордену князя Ярослава Мудрого, кандидат економічних наук, академік Академії технологічних наук України, член Наглядової ради національного університету «Львівська політехніка», лауреат багатьох почесних відзнак. За кожною нагородою і званням – роки праці і вагомі здобутки, перелік яких займе не одну сторінку.
Свої знання і вміння – стратегічне мислення, цілеспрямованість, професійний досвід, помножений на непересічний організаторський талант, вражаюче уміння працювати з людьми, – він продемонстрував, трансформуючи концерн «Електрон» у багатогалузеву компанію, в яку входять дванадцять підприємств. В концерні реструктуризовано і диверсифіковано традиційні виробництва і створено нові – транспортне машинобудування (трамваї, автобуси, тролейбуси, електробуси), виробництво кліматичних систем для автотранспорту, потужна полімерна індустрія, перше в Україні виробництво надсучасних електронних наноматеріалів та багато іншого.
А головне – Юрій Бубес не зациклюється тільки на очолюваному підприємстві. Як і три десятиліття тому, вітчизняним виробникам практично усіх галузей досі доводиться знову і знову захищати свої права – перш за все, підтримки послідовної промислової політики, на жаль, у нас в державі так і не сформовано. Про це він не тільки наголошує на всіх рівнях, але й вносить до уряду і парламенту конкретні пропозиції, є співрозробником багатьох законопроектів. ОПОЛ виступає за конструктивний діалог з владою для врегулювання спірних новацій у законодавстві, підтримує хороші економічні починання влади, але в той же час жорстко дискутує з нею, коли ігноруються права та інтереси промисловців.
Україна поки що має достатній потенціал, щоб доволі успішно розвиватись як інноваційна економіка, що виробляє високотехнологічні продукти з високою додатковою вартістю.
«Проте хочу уточнити – поки що, – говорить Юрій Бубес. – Наша індустрія вимагає оновлення фондів та технологій, інвестицій. Без цього ми залишимось сировинною країною, що поставляє на світовий ринок або необроблену сировину, або продукти первинної обробки. Тому насамперед, треба позбутись статусу держави з сировинною економікою, інакше ніколи не будемо конкурентоспроможними».
На переконання Юрія Бубеса, основною засадою національної економічної політики має стати розвиток внутрішнього виробництва. Актуальним залишається й захист внутрішнього ринку від недобросовісної конкуренції. Сьогодні Україні як ніколи потрібна власна промислова політика, стійка до зовнішніх дискримінаційних впливів. Сьогодні, на жаль, все це виглядає дещо по-інакшому. Зараз всі держави посилюють державний протекціонізм, захищають внутрішні ринки, створюють робочі місця, посилюють експортну експансію. Суверенна держава визначається здатністю сучасними методами захищати свої національні інтереси. У нас, в Україні, запас часу по суті відсутній, тому необхідно швидко змінювати ситуацію, а для цього потрібні кваліфіковані фахівці.
А з цим теж проблема. Юрій Бубес констатує факт, що нині Україна – це найпотужніший експортер в Європу не продукції, а інтелекту та робочої сили. А на українських заводах відчувається кадровий голод – потрібні інженери та кваліфіковані робітники. Щоб загальмувати трудову міграцію, з ініціативи Юрія Бубеса на Львівщині втілюється програма підготовки кадрів учнів професійних училищ та коледжів на основі німецької моделі дуальної освіти. Укладені угоди з технічними вишами для об`єднання потенціалу інститутів з практичним досвідом виробничників. І, показуючи приклад, концерн «Електрон» передав для освітянських потреб «Львівській політехніці» один зі своїх майнових комплексів разом з матеріально-технічною базою.
Пам’ятаючи уроки минулого, ОПОЛ і його голова Юрій Бубес працюють і прагнуть, щоб нарешті запрацювали національні проекти, які стануть локомотивами економіки. Так вимагає невмолимий час: те, що зробимо сьогодні – вже минуле, але визначить наше майбутнє.
Андрій Булат, м. Львів