Поділитись
За рік дефіцит зовнішньої торгівлі товарами зріс на 10% і склав майже 14 мільярдів доларів. Про це свідчать дані Нацбанку. Приблизно такі ж результати були зафіксовані в країні рік тому. Тривалий дисбаланс суттєво погіршує умови торгівлі, скорочує купівельну спроможність експортних доходів виробництв, впливає на всі сфери національної економіки – поглиблює потенційну загрозу економічної безпеці держави.
Тенденцію не покращує і світова кон’юнктура. Ціна на сировинну продукцію, перш за все, метал, зараз падає, що є дуже загрозливим для економіки, в експорті якої переважає сировина (до 70%), в більш віддаленій перспективі.
«Зовнішньоторгівельний баланс нині – яскравий показник дефіцитності української економіки. Торгівля сировиною узалежнює нас від ситуації на зовнішніх ринках, які є нестійкими і на які може впливати все що завгодно – від торгівельних війн до коронавірусів. Ситуація могла б бути кращою, якщо в країні існувала і ефективно працювала промислова експортна політика, якщо б експортери відчували підтримку держави», – каже президент УСПП Анатолій Кінах.
Необхідний захід в цьому сенсі – вирівняння величезної прірви в конкурентоспроможності між українськими та світовими виробниками. Вітчизняний бізнес не може модернізувати обладнання, лінії виробництва, ризикнути введенням нових технологій через фінансовий голод. Хоча НБУ нещодавно визначив облікову ставку на рівні 11 %, в комерційних вона дорівнює 15-17%. Як можна залучили фінансові ресурси і бути конкурентним, адже в ЄС, до прикладу, ставки по кредитам для бізнесу від 0 до 4%?
В країні стартувала програма «Доступні кредити 5-7-9%», але вона розрахована на сегмент малого і середнього бізнесу і ще не пройшла перевірки на практиці. В той же час виробникам потрібен системний і надійний механізм доступного кредитування.
Також експортерів із товарами високої доданої вартості зупиняє відсутність зручної і прозорої системи страхування зовнішньоторгівельних операцій. Експортно-кредитне агентство, що мало би вже працювати кілька років, досі не запущене. Виходити наодинці на зовнішні ринки, без реального досвіду, без страхування може тільки дуже міцний бізнес із великим фінансовим обігом.
«Без цього українська економіка буде залишатися сировинною, а стан платіжного балансу України залежатиме від зовнішніх чинників: лояльності міжнародних кредиторів і переказів трудових мігрантів, що перебільшують портфелі прямих іноземних інвестицій», – підкреслив Анатолій Кінах.
Український експорт – у фокусі уваги УСПП. Тут лише в 2019 році відкрили нові представництва союзу в Грузії, Чехії та Катарі. УСПП активно працює з українськими посольствами за кордоном та іноземними в Україні і впевнений: бізнес, інвестори із країн ЄС, Америки, Азії зацікавлені в співпраці із українцями, їхніх товарах, створенні спільних підприємств.
«Налагодити експорту інфраструктуру – ось важливе завдання. Це справа, передусім, держави та самих підприємців, експортерів. Інший крок, про який ми вже говорили – створити умови для розвитку виробництва в Україні», – зазначив президент УСПП.
14 лютого союз спільно із Антикризовою радою громадських організацій та іншими партнерськими об’єднаннями бізнесу обговорюватиме тему розвитку експорту з тим, щоб запропонувати уряду ефективні дії щодо економічного зростання, покращення бізнес- та інвестиційного клімату в Україні.