Поділитись
Перше засідання Центру відбулося за участі кількох десятків експертів з напрямів зеленої енергетики. Серед них Біоенергетична асоціація, НАН України, Українська вітроенергетична асоціація, ТОВ «Інтел Інженірінг» тощо.
Як розповів голова Центру Мирослав Табахарнюк, напрацювання системних пропозицій щодо пошуку джерел фінансування на енергомодернізацію промисловості – пріоритетне завдання, оскільки Україна взяла на себе зобов’язання знижувати обсяги вуглецевих викидів. Окрім того, з 2025 року в ЄС встановлюватимуться додаткові мита для продукції, при створенні якої викиди СО2 перевищують прийняті в єврозоні норми.
«На нас чекає впровадження системи торгівлі викидами. Ми, як експерти УСПП, залучені в ці дискусії, але питання справді непросте, бо це додаткове навантаження на бізнес. Не так давно в уряді визначили, що на декарбонізацію економіки в цілому потрібно буе 100 млрд. євро, тому потрібно чітко визначитися із тим, яку частину покриватиме держава, де будуть приватні кошти, де зелені інвестиції. На моє переконання, основну ставку потрібно робити на грантові кошти», - зазначив Мирослав Табахарнюк.
На його погляд, Центр декарбонізації УСПП має стати платформою між розробниками та власниками низьковуглецевих, інноваційних, енергоефективних технологій і промисловістю та інфраструктурою, що зацікавлені у їх застосуванні та впровадженні.
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України, відмітив, що якщо у довоєнний період декарбонізація була суто екологічним завданням, то тепер – і економічним (подорожчання традиційних енергоносіїв), і політичним (негайна потреба в енергонезалежності).
Також він спрогнозував дефіцит вугілля через блокування російськими агресорами морських портів України.
На його погляд, наразі потрібно навести лад в ціноутворенні тарифів на газ і електроенергію, при цьому закінчити практику перехресного субсидіювання, за якого ціни для бізнесу штучно завищені.
Також учасники засідання Центру декарбонізації акцентували на потребі створення Фонду декарбонізації, який акумулюватиме вуглецеве оподаткування з підприємств та повертатиме кошти в індустрію в якості інвестицій та грантів.
Нагадаємо, в Україні діє вуглецеве оподаткування в розмірі 30 грн за тону.
Представники Національної академії наук акцентували на тому, що Україна має величезні поклади літію, які використовуються в сучасних батареях та акумуляторах.
«Гадаю, що літієвий ринок в Україні має стартувати із справедливого розподілу ліцензій на видобуток», - відмітив Мирослав Табахарнюк.
Експерти обговорили і перспективи використання водневої енергетики. За попередніми розрахунками, Україна може виробляти 500 млн. кубометрів водню в рік. У подальшому. За сприятливою державної політики, наявності зовнішніх і внутрішніх інвестицій, ця цифра може сягти 5 млрд. кубометрів приблизно за 20-25 років.
Центр декарбонізації УСПП створений 18 лютого 2022 року. Метою його діяльності є сприяння досягненню заявлених державою цілей кліматичної нейтральності через поступову декарбонізацію промисловості та впровадження зеленої трансформації України.
Завдання Центру: аналіз та дослідження потреб підприємств, технологічних інновацій, продуктів і світових практик; підтримка, просування та консалтинг проектів підприємств, націлених на декарбонізацію та зелені інвестиції; розробка механізмів залучення фінансових ресурсів, в тому числі донорів для підтримки цілей декарбонізації.