Вже зараз ділові асоціації обох країн планують спільні проєкти по відбудові житлової інфраструктури України, тимчасову релокацію вітчизняного бізнесу до Литви, запуск загальноєвропейської програми під умовною назвою «Купуй українське».
Про це йшла мова на спільному засіданні двосторонньої Українсько-литовської ділової ради в онлайн режимі. Традиційними організаторами заходу виступили Український союз промисловців і підприємців та Конфедерація промисловців Литви.
Учасниками стали понад 150 українських та литовських компаній, виробничих підприємств, науково-дослідних інститутів. Серед спікерів – президент УСПП Анатолій Кінах, президент Конфедерації промисловців Литви Відмантас Янулявічюс, посол України в Литві Петро Бешта, посол Литви в Україні Вальдемарас Сарапінас, віце-міністр економіки та інновацій Литви Йовіта Нелюпшиєне, очільник профільного парламентського комітету, народний депутат України Данило Гетьманцев та ін.
Ділові спільноти двох країн рішуче засудили військову агресію рф, здійснені нею злочини проти людяності в Україні. Литва - одна із перших європейських країн, що зорганізувала постійний збір і доставку гуманітарної допомоги, засобів захисту для українських військових. Також Литва першою в ЄС відмовилася від купівлі російського газу, вислала російського посла тощо.
Багаторічний партнер УСПП – Конфедерація промисловців Литви - відкрила спецрахунок по збору коштів для України. Наразі перекази литовських компаній перевищили 200 тис. євро. Разом з УСПП були розроблені зелені коридори для постачання гуманітарної допомоги на південь України.
Про це розповів Річардас Сартатавічюс, генеральний директор Конфедерації промисловців Литви.
Наразі відправлено понад 8 фур, формуються нові поставки. Окремі великі компанії з Литви роблять це ж самостійно, за свої кошти.
Президент УСПП Анатолій Кінах подякував литовським партнерам за всебічну підтримку – як на міжнародному рівні, так і фінансову, гуманітарну, моральну.
На його погляд, наразі потрібно розробляти програми відновлення України, її економіки та інфраструктури, що постраждала від російської агресії. За підсумками самітів НАТО, Великої сімки, ЄС було прийняте рішення про створення Міжнародного фонду для цих цілей. Втім, потрібні і конкретні міждержавні проєкти, зокрема з Литвою, з якою Україна має позитивний досвід співпраці, міцної дружби.
«На політичному рівні – це підтримка України в наданні їй статусу кандидата на вступ до ЄС, впровадження повного ембарго на російські енергоносії, покращення логістичних комунікацій для експорту в Євросоюз, будівництво тимчасового житла для українських переселенців, постійна та цілком конкретна гуманітарна допомога», - відзначив Анатолій Кінах.
Посол України в Литві Петро Бешта розповів, що втрати від російської агресії коштуватимуть нашій економіці до 40% ВВП за підсумками поточного року. Відтак, пріоритетним є нарощування економічної діяльності, зокрема і експорту, котрий у березні ц.р. просів вдвічі.
«За минулий рік ми мали ріст товарообігу з Литвою +50% (близько 2 млрд. доларів у грошовому вимірі). Що нас першочергово цікавить на даний момент: імпорт нафтопродуктів та мінеральних добрив з Литви. Також очікуємо на сприяння нашим експортерам у виході через Литву на інші ринки ЄС», - зазначив дипломат.
Віце-міністр економіки та інновацій Литви Йовіта Нелюпшиєне наголосила, що за останній місяць допомога Україні (окрім оборонного озброєння) становила більше 100 млн. євро. Створені програми для інтеграції українських біженців в соціально-економічне життя Литви, тимчасової релокації для бізнесу. Литва має задум створити загальноєвропейську онлайн-платформу «Купуй українське», що дозволить бізнесу з ЄС шукати аутсорсинг, сировину, створювати кооперацію чи закуповувати вже готові продукти в наших виробників. Це підтримає українських підприємців. А також створить ширші можливості для зростання експорту.
З цим погодився і Данило Гетьманцев, котрий зауважив, що повоєнна економіка України буде максимально інтегруватися з ЄС. «Її основою має стати наукоємне промислове виробництво, передовсім воєнно-промисловий комплекс, що стане драйвером для розвитку суміжних галузей. Держзамовлення і фінансування буде збільшено в рази», - пообіцяв нардеп.
Це повністю збігається із пропозиціями УСПП.
«Вдячні Верховній Раді України за комунікацію із вітчизняними діловими структурами та прийняті рішення в системі оподаткування, митного оформлення тощо з метою підтримки роботи бізнесу у воєнний час. Йдеться про скасування акцизу на пальне, нульові кредити для АПК, максимальне розширення переліку критичного імпорту та ін. Наша спільна робота є запорукою поступового відновлення ділової активності в Україні. Як відомо,з початку війни близько 40% бізнесу призупинило свою активність, проте створюються всі умови для збільшення кількості працюючих компаній. У тому числі, свою роль відіграє релокація підприємств в умовно безпечні регіони на заході України», - зазначив президент УСПП.
Український союз промисловців у період воєнного стану продовжить надавати всю можливу підтримку литовським підприємствам, які працюють в Україні, у тому числі забезпечуватиме координацію контактів з центральними та місцевими органами влади, вирішення питань, пов'язаних із податковою та дозвільною системою, забезпеченням корпоративної безпеки.
Литовські ж компанії висловлюють намір та інтерес брати участь у ремонті, відновленні та будівництві об'єктів інфраструктури, які постраждали під час військових дій в Україні.
Ці наміри сторони зафіксували в спільній декларації, прийнятій за результатами засідання двосторонньої ділової ради. Документ підписали Анатолій Кінах та Відмантас Янулявічюс.
Серед іншого, у ньому висловлюється сподівання, що після перемоги України відбудеться запланований візит Президента України до Литви, масштабний 7-ий Українсько-литовський економічний форум.
Ділова рада домовилася про створення робочої групи у сфері будівництва житла, також спільні проєкти в інженерній галузі.