Поділитись
Вже п'ять років поспіль УСПП виступає співорганізатором українсько-литовських економічних форумів, що проводяться в рамках засідань Ради Президентів України і Литви в першій половині грудня почергово в Києві та Вільнюсі. Такий високий рівень комунікацій показує надзвичайно хороші результати: товарообіг між країнами зростає до 30% щороку. І навіть в складний через пандемію і карантинні обмеження 2020 рік він прогнозно складе 1 млрд. доларів.
Через об’єктивні обставини цьогорічний Шостий економічний форум перенесений орієнтовно на весну 2021 року, тоді ж очікується візит президента Литви в Україну.
Проте бізнес надзвичайно зацікавлений в двосторонніх контактах, реалізації спільних проектів, відтак вже зібрався для обговорення перспектив співпраці в контексті Індустрії 4.0. Відповідна відеоконференція відбулася за участі послів обох країн, представників УСПП, Конфедерації промисловців Литви, Торгово-промислових палат, Офісу президента України, членів парламентів України і Литви.
Нагадаємо, саме Індустрія 4.0 була предметом жвавих обговорень та підписаних угод на V економічному форумі минулого грудня у Вільнюсі. Зокрема, меморандум про співпрацю в данному напрямі тоді підписали УСПП і Конфедерація промисловців Литви.
Учасники відеоконференції обговорили досвід та стан впровадження практик індустрії 4.0 в Україні та Литві, державну політику в цій сфері в обох країнах, обмінялися досвідом та намітили шляхи співпраці.
Президент УСПП Анатолій Кінах відмітив важливість інноваційної, технрологічної співпраці між країнами та окремими компаніями, та нагадав, що в Україні реалізовуються відповідні проекти в сфері енергозбереження, водоочищення, інфраструктури тощо.
Окрім власне економічних вигод, для України важливий фактор обміну досвіду з литовськими партнерами, котрі впевнено почуваються на європейському ринку, залучають вітчизняні місцеві адміністрації, громадські організації тощо до реалізації грантових проектів за кошти ЄС. Один із таких за участі УСПП реалізовується наразі в прифронтовій Авдіївці.
« У світі зараз розвиваються паралельні процеси інноваційного розвитку – мова вже йде про Індустрію 4+, та посилення державного протекціонізму. Нанотехнології, штучний інтелект, робототехніка – це реалії виробництва, промисловості і повсякденного життя розвинених держав. Такі ж реалії повинні бути створені і в Україні – умови для прискореної модернізації, увага до перспетивного ІТ-сектору тощо», - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
Президент Литовської конфедерації промисловців Відмантас Янулявічюс передав учасникам конференції вітання від литовського президента Г.Науседи, та зупинився більш детально на цифрових вимірах успішної двосторонньої співпраці. Так, за результатами 2019 року інвестиції з Литви склали 600 млн. євро, що вдвічі більше ніж рік тому.
У 2020 році, попри коронавірусну пандемію, були проведені 4 онлайн-засідання ділових рад, за літо-осінь побільшало звернень до них зацікавлених литовських підприємців, котрі шукають партнерів в Україні. Зі свого боку, за цей період в Литві зареєстровано 1 тисяча компаній, акціонерами, співвласниками тощо яких є українські громадяни.
Як розповів президент ТПП України Г.Чижиков, з української сторони представники ІТ галузі, розробників штучного інтелекту готові до співпраці з литовськими колегами та партнерами з ЄС в цілому. Наразі за результатами року в нас зареєструвалося 150 компаній, що працюють в даній царині, із зайнятістю у 220 тисяч спеціалістів. Окрім того, днями Кабмін затвердив Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні, що ставить перед собою амбітну ціль вивести Україну в 10-ку держав в цій сфері.
Представник Офісу президента України Олена Дяченко додала, що наразі в парламенті розглядається законопроект про державну підтримку значних інвестицій, що полегшуватиме капіталовкладення в різноманітні проекти в Україні, також нагадала, що вже рік діє закон про концесії (державно-приватне партнерство).
З пропозиціями та прикладами успішних кейсів по впровадженню нових технологій виступили представники компаній Infocom Ltd (інжиніринг і робототехніка в Україні), IT-Enterprise (Індустрія 4.0 в металургії і машинобудуванні), асоціації Linpra (Литва, машинобудування), Асоціації підприємств промислової автоматизації (АППАУ).
За підсумками конференції було підкреслено наступне: економічній співпраці двох країн важливо не стільки розширення номенклатури, товарних груп, а зростання інноваційних товарів, продуктів з великою доданою вартістю, в тому числі з ІТ-сфери. Економічні зв'язки розвивають європейські цінності, людський капітал.
Реалізуючи стратегії Індустрії 4.0, Україна і Литва мають рідкісну можливість вийти на новий рівень розвитку. Компанії двох країн будуть на принципах взаємної вигоди і комерційної доцільності активізувати консультації і контакти в пошуках вірних напрямків кооперації, зацікавлених партнерів і оптимальних спільних проектів.
«Сподіваємося, що епідемічна ситуація в Україні і Литві найближчим часом покращиться, і вже в першому кварталі 2021 відбудеться особистий візит Президента Литви Гітанаса Науседи в Україну, в рамках якого в очному форматі пройде масштабний Шостий Українсько-литовський економічний форум, одна з секцій якого буде присвячена подальшому вивченню перспектив співпраці України та Литви в секторі Індустрії 4.0», - підсумували учасники відеоконференції.
Ці домовленості сторони виклали в спільній декларації, яку підписали президент УСПП Анатолій Кінах та президент Конфедерації промисловців Литви Відмантас Янулявічюс.