Поділитись
Український союз промисловців і підприємців (УСПП) наголошує: у період повномасштабної війни з російським агресором будь-яке додаткове фіскальне навантаження на український експорт несе системні ризики для економічної стійкості держави. Впровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування CBAM без перехідного режиму для України може спричинити масштабні наслідки, тому Уряд має значно активізувати переговори з Європейським Союзом щодо його відтермінування – попри те, що мито вже вступило в дію і для нашої країни.
Ще три роки тому УСПП та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану попереджали: у разі запуску нового екологічного тарифу в період війни українська промисловість зазнає непропорційно високого удару. Сьогодні ці ризики починають проявлятися на практиці.
CBAM уже впливає на виробництво і може забрати до $5 млрд експортних доходів
Перші сигнали критичного впливу вже надходять від промислових підприємств. Додаткове податкове навантаження з боку ЄС у розмірі €86–100 за тонну викидів створює нерівні умови для українських виробників, які працюють у країні, де є значна руйнація енергетики, виробництв та інфраструктури внаслідок війни рф проти України.
За прогнозами профільних дослідницьких центрів, зокрема ГМК-Центр, Україна може втратити до $5 млрд експортних доходів протягом п’яти років через запровадження CBAM. Особливо враховуючи, що:
- близько 80% українського металу постачається на ринок ЄС,
- металургія та гірничо-металургійний комплекс формують 7% ВВП, 15% експорту та до 30% вантажообігу транспорту,
- під дію механізму також підпадають цементна, хімічна промисловість, алюмінієві виробники та генерація електроенергії.
Українські підприємства об’єктивно не мають можливості здійснити швидку модернізацію або масштабне скорочення викидів, адже для цього потрібні мільярдні інвестиції та роки стабільної роботи. У воєнний час бізнес зосереджений на підтримці діяльності, збереженні персоналу та логістики.
УСПП пропонує комплекс кроків, які мають бути в центрі урядової дипломатичної роботи:
1. Різко активізувати політичні переговори з ЄС
Питання перехідних термінів для запровадження CBAM повинно перейти у площину діалогу на рівні прем’єр-міністрів. Воєнні умови потребують політичних рішень, а не лише технічних консультацій чи спорадичних зустрічей із європредставниками.
2. Домагатися для України перехідного чи спеціального режиму застосування CBAM
Україна має повне право вимагати відтермінування через форс-мажорні обставини — це не виняток, а логічне та правомірне рішення для країни, яка обороняє не лише себе, а й спільну безпеку Європи.
3. Створити спільну технічну групу Україна–ЄС з оцінки реального впливу CBAM
Необхідне офіційне моделювання впливу, яке відображатиме реальні українські умови, а не середньоринкові європейські припущення.
4. Активно залучити бізнес-асоціації ЄС до формування підтримки
Європейські виробники зацікавлені у збереженні постачань з України, а їхнє професійне лобі може стати вагомим додатковим аргументом. УСПП саме за цим принципом активізує роботу із релевантними діловими асоціаціями євроринку, з якими має меморандуми чи договори про партнерство, а тому закликає інші ділові організації України долучатися до цієї роботи..
5. Паралельно створити пакет державної підтримки для експортерів
Передусім — програми модернізації, кредитування, компенсації логістичних витрат та стимулювання декарбонізації.
CBAM у нинішній формі створює ризик скорочення експорту, зниження промислового виробництва та втрати мільярдних надходжень у критичний час. Україна не просить виняткових умов — лише врахування об’єктивних реалій війни.
УСПП вважає питання відтермінування CBAM одним із ключових напрямів економічної дипломатії та закликає Уряд максимально інтенсифікувати відповідні переговори.