
Відсутність пріоритетів промислової політики та програм розвитку стратегічних галузей, призводить не лише до падіння виробництва і загрози втрати високотехнологічних підприємств, але й створює практично патові для України ситуації на міжнародній арені.
«Лакмусовим папірцем» неефективного менеджменту в промисловості стала криза навколо стратегічного авіабудівного підприємства зі світовим іменем - ПАТ «Мотор Січ».
Днями китайські інвестори «Мотор Cіч» заявили, що позиватимуться в міжнародний арбітраж проти України. Акції підприємства, які вони придбали, перебувають під арештом із квітня 2018 року, наразі інвестори вимагають відшкодувати їм 3,5 мільярди доларів.
Втім, питання вже давно стало політичним – США послідовно виступають проти даної угоди, особливо з огляду на погіршення китайсько-американських економічних відносин. Зазначимо, «Мотор Січ» – один із найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки; компанія постачає продукцію більш ніж у 100 країн світу.
І саме в цьому полягає патовість ситуації: задовольнивши позив інвесторів, Україна ризикує погіршити відносини із стратегічним партнером – Вашингтоном. Наразі вітчизняні посадовці, схоже просто поставили процес на паузу, що може тільки погіршити ситуацію.
Уряд має напрацювати рішення, яке б відповідало українським національним інтересам, враховуючи те, що підприємство, хоч і приватне, але стратегічне для вітчизняного оборонпрому, його технології оснащують українську армію, відтак – всі інвестиції повинні бути спрямовані виключно на розвиток виробництва на території України.
На цьому наголосили в УСПП.
«Пролонгування цієї ситуації нівелюватиме промисловий потенціал «Мотор Січі», перешкоджатиме розробкам технологій модернізації військової техніки, завдяки яким протягом останніх 5 років переозброєна українська армія та підвищена її боєздатність, а експорт продукції настільки цінний, що привертає увагу ключових зовнішньополітичних гравців світу», – підкреслив президент УСПП Анатолій Кінах.
Ділова спільнота наголошує: Україна завела процес у такий глухий кут, не опікуючись власною промисловістю: в 2017 році, підтримавши угоду з китайцями, потім же, із зовнішньополітичних міркувань – «заморозивши» будь-які рішення.
«Що можливо зробити? Якщо вже СБУ кілька років тому розпочало розслідування справи про купівлю акцій – потрібне прозоре оголошення його результатів, відповідне рішення і Антимонопольного комітету. Також уряд має представити варіанти розв’язання кризи та почати перемовини щодо пошуку прийнятного варіанту із всіма зацікавленими сторонами. Неефективність дій в даній ситуації відкриватиме дорогу новим проблемам вже з іншими стратегічними підприємствами, які може спіткати така ж доля», - каже Анатолій Кінах.
На його думку, Україні не слід наразі переводити все в політичний план, а максимально концентрувати увагу саме на юридичних аспектах розбіжностей. Чітко сформулювати позицію держави – всі інвестиції «Мотор Січі» повинні передбачати його подальшу модернізацію, нарощування виробництва на території України та експорту, а не передачу будь-яких розробок чи кадрового потенціалу. Крім того, Україні треба пришвидшити прийняття інвестиційного законодавства, що дало б змогу діяти в подібних обставинах, опираючись на нього.
Загалом в УСПП незадоволені тим, що попри численні звернення промисловців, президент і уряд не знаходять можливості для спільного вироблення чіткої стратегії промислового розвитку та плану дій для ключових сфер індустрії. Утворене за вимогою ділової спільноти Міністерство стратегічних галузей промисловості влітку цього року досі не має ні ресурсів, не важелів впливу на ситуацію.
Загалом в авіабудуванні дана криза - не єдина. Флагман літакобудування – ДП «Антонов» теж з 2016 року через фінансові та інші труднощі не веде серійного випуску літаків. Вітчизняні авіабудівники провели два своїх з'їзди в Харкові, прийняті рішення скеровувались владі, проте бажаного рівня діалогу наразі немає.
Відтак, УСПП, Антикризова рада вимагають від посадовців розробити і оприлюднити план дій по подоланню інвестиційної кризи навколо «Мотор Січі». А також спільно із бізнесом і вітчизняними експертами напрацьовувати стратегію промислового розвитку, відповідні державні програми для її секторів, пришвидшити доопрацювання і прийняття законодавства в інвестиційній сфері.