Поділитись
Президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах звертає увагу, що уряд зараз більш сконцентрований на планах повоєнної відбудови, хоча підтримати економіку треба вже тут і зараз.
Окрім прямих втрат від обстрілів і атак російського агресора, руйнівної для промислових районів російської окупації і т.д., варто розуміти, що жорстко помінялися умови і кон’юнктура в багатьох базових для української економіки областях.
У промисловості виробництво впало на 34%, в гірничо-металургійному комплексі – на 53%, будівництво просіло на 47%.
Для багатьох великих виробників та експортерів ключовими проблемами є труднощі із логістикою, адже блокування агресором портів України зумовило кризу перевезень, особливо сировини – зерна, металу – за кордон. Інший бар’єр – брак фінансового ресурсу. Чимало підприємств фізично втратили свої активи, інші отримають прибуток тільки після довгого циклу виробництва, мають ризик зриву контактів тощо.
Позитивом є деяке збільшення експорту українського зерна (в червні 2,7 млн. тон), проте це все ще низькі темпи. Натомість блокування рф портів України, дорога логістика тощо душать вітчизняне ГМК. Експорт просів, валютних надходжень недостатньо, щомісячний дефіцит бюджету 5 млрд. доларів. У червні цей дефіцит збільшився на 20% до травня цього року.
Війна, оборона, соціальні виплати тощо – споживають ресурси величезними темпами.
На фоні підвищення облікової ставки НБУ масштаби кредитування підприємництва недостатні. В скрутному становищі промисловість, яка дуже постраждала через війну, а держпрограми, які могли б її підтримати – заморожені. Зокрема, мова йде про оновлення вагонного парку Укрзалізниці та модернізації її рухомого складу. За словами керівництва компанії, дані ініціативи будуть зупинені до закінчення війни.
«Щоб приваблювати інвестиції потрібно, щоби промисловість працювала. Для цього варто вирішити першочергові проблеми: терміни повернення валютної виручки потрібно адресно продовжити (наразі 120 днів), запровадити стимулюючий підхід щодо оподаткування, інші програми підтримки бізнесу. Прискорити адаптацію виробництва і експорту до технічних стандартів і регламентів ЄС, оскільки Україна вже отримала кандидатство. Це та робота, яку маємо робити вже і своїми зусиллями, не очікуючи, поки надійдуть кошти і гранти від партнерів», - переконаний Анатолій Кінах.
Лідер ділової спільноти зауважує, що це має бути спільна робота Кабміну, Нацбанку, парламенту, Офісу президента та об’єднань бізнесу, роботодавців.
Плюс до всього важлива персональна відповідальність чиновників. Прийняті на початку вторгнення рф 6 пакетів підтримки бізнесу з часом почали доповнюватися та розростатися нормами, які можуть тільки нашкодити діловій активності. Мова йде про перевірки, повернення довоєнного рівня оподаткування, труднощі із реєстраціями податкових накладних та багато іншого.
Відсутній прозорий оперативний механізм бронювання фахівців на підприємствах критичної інфраструктури, в ручному режимі приймаються рішення щодо виїзду спеціалістів за кордон для обслуговування міжнародних контрактів або пошук бізнес-партнерів.
Тижнями триває безплідна переписка з КМУ та НБУ підприємств, що потрапили в санкційні списки через присутність в акціонерах чи бенефеціарах представників рф чи білорусі. Деякі із цих виробництв критично важливі для експорту на європейські та світові ринки. УСПП давно пропонує механізм відновлення їх роботи: будь-які торгово-економічні відносини з рф і білоруссю однозначно припинити, надати можливість підприємствам працювати далі та сплачувати податки, зберегти робочі місця.
Турбують недостатні темпи релокації бізнесу. За 4 місяці війни на захід України переїхало трохи більше 600 підприємств. При цьому чимало компаній повністю чи частково перенесли активи за кордон. Ця тенденція є тривожною, адже Україні потрібна працююча економіка на своїх теренах.
УСПП вбачає основну причину в недосконалому податковому полі, а також браці зусиль чиновників щодо допомоги підприємствам із відновленням їх роботи на новому місці. Треба більше, ніж сприяння в перевезенні майна та допомозі із підключенням до енергомереж. Кожний випадок має стати окремим бізнес-планом, в реалізації якого будуть зацікавлені і підприємства, і місцева влада. Тут вирішення таких соціальних питань, як забезпечення працівників і їх сімей житлом, доступ виробника до кредитних ресурсів, прорахунок можливості ефективної інтеграції в економіку регіону і т.д.
Ці та інші питання розглядаються на Антикризовому штабі допомоги промисловості і бізнесу, створеному при УСПП. До його складу входять представники профільних парламентських комітетів ВРУ, Ради Нацбанку, ключових міністерств – Мінстратегпрому, Мінфіну тощо, обласних військових адміністрацій, експерти, промисловці.
Промисловці і підприємці закликають уряд сконцентрувати спільні зусилля на перезапуску економіки в умовах війни, не чекаючи коштів міжнародних донорів. Адже це втрата часу, і є проблеми бізнесу, експортерів, котрі можуть бути вирішені вже зараз.
«Тоді кошти на повоєнне відновлення зайдуть вже на працюючу базу, і будуть слугувати подальшій модернізації економіки на сучасних, європейських стандартах, а не для покриття дефіциту бюджету та вибудови промислового виробництва з нуля», - підсумував Анатолій Кінах.