Україна - невід’ємна складова колективної безпеки Європи: вітчизняний ОПК інтегрується в оборонну архітектуру ЄС

Facebook Поділитись
Україна - невід’ємна складова колективної безпеки Європи: вітчизняний ОПК інтегрується в оборонну архітектуру ЄС

Після понад трьох років повномасштабної війни України з російським агресором Європейський Союз офіційно визнав: безпека ЄС нерозривно пов’язана з безпекою України. Цей чіткий меседж закріплений у новій оборонній стратегії Євросоюзу. Згідно з документом, Україна є її «основним елементом».

Про це заявив єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс під час презентації "Білої книги з питань європейської оборони" на Безпековому форумі у Варшаві.

Це не лише декларація солідарності — це сигнал до поглибленої кооперації на рівні промисловості, технологій і стандартів.

Одним із ключових напрямів інтеграції України до європейської безпекової системи є співпраця в галузі оборонно-промислового комплексу (ОПК). У цьому напрямі активну роль відіграє Український союз промисловців і підприємців (УСПП), який уже провів низку консультацій із єврокомісаром з питань оборони та космосу.

«Ми говоримо про кооперацію, спільне виробництво, обмін технологіями та стандартизацію. Це не просто політична заява, а фундамент для конкретних проектів», — зазначив президент УСПП Анатолій Кінах після розмови з єврокомісаром наприкінці минулого року.

УСПП спільно з Антикризовим штабом стійкості економіки в умовах воєнного стану нещодавно провели серію закритих консультацій з представниками вітчизняного оборонного комплексу, під час яких обговорювали шляхи пришвидшення адаптації українських виробничих стандартів до норм НАТО та ЄС. Це критично важливо для запуску спільних проектів та формування єдиного оборонного простору.

Пропозиції УСПП вже передані євроструктурам. Серед ключових пунктів:

  • Спільне виробництво зброї та спецтехніки, зокрема на території України;
  • Розширення обсягів замовлень на українські оборонні підприємства з боку європейських партнерів;
  • Обмін технологіями та створення міжінституційних R&D-центрів;
  • Прискорення гармонізації регламентів і стандартів, що діють у країнах-членах НАТО.

Російська агресія більше не сприймається Європою як локальний конфлікт. Окупаційна політика Кремля розглядається як загроза всьому європейському простору. Саме тому нова стратегія безпеки ЄС вперше прямо вказує на необхідність «індустріального підйому» оборонного сектору континенту. І Україна — з її досвідом, виробничими потужностями і бойовими технологіями — стала частиною цього стратегічного плану. Євросоюз планує додатково виділити кошти з програми SAFE, що передбачає 150 мільярдів євро у вигляді кредитів.

УСПП вже анонсував продовження діалогу з європейськими інституціями, зокрема участь у профільних заходах на рівні Єврокомісії та Європейської оборонної агенції. Також у планах — створення платформи для координації спільних проектів, участь в європейських оборонних тендерах.

«Наше завдання — зробити так, щоб українська оборонна промисловість стала частиною європейської індустріальної екосистеми. Це і про безпеку, і про економіку, і про майбутнє», — підсумував Анатолій Кінах.