Поділитись
У 2020 році Україна спрямувала на виконання наукових досліджень і розробок $631 млн, що вдвічі менше, ніж у 2013 році. Чисельність дослідників за останні 10 років знизилася на 62% – до 38,5 тис. осіб. Відповідне дослідження представив GMK Center.
Цю тенденцію підтвердили в Українському союзі промисловців і підприємців. УСПП тісно співпрацює із Національною академією наук України та іншими науковими інституціями і громадськими організаціями.
“Хронічні проблеми в економіці та науці взаємопов’язані та мають безпосередній вплив одне на одного. Україна наразі витрачає тільки 0,4% ВВП на розробку нових технологій, у той час, як в розвинених країнах світу ця цифра варіюється від 2 до 5%. Наша держава втрачає мільярди доларів на нереалізованих патентах, незапущених виробництвах. Йдеться передовсім про космічно-ракетну сферу, біотехнології в медицині та реабілітології, ІТ-сферу, де більшість українських компаній та фрілансерів працюють на аутсорсі, що зменшує їх прибутки, тощо», - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
Днями діловий союз підписав меморандум про співробітництво із Китайською Асоціацією малих та середніх підприємств. Сферою особливого зацікавлення китайських партнерів є саме комерціалізація науково-технічних розробок України. УСПП готовий сприяти даному процесу, проте лише у випадку локалізації виробництва в Україні та безумовному дотриманню патентних, авторських та ін. прав вітчизняних розробників.
Також китайці шукають українських партнерів зі сфери медичних біотехнологій для реалізації пілотного проекту побудови в Пекіні інноваційного реабілітаційного центру.
«Українській науці хронічно не вистачає фінансування та підтримки з боку держави. Як зазначили свого часу в Національній академії наук, річний бюджет 170 установ НАНУ ─ це бюджет одного добре забезпеченого американського університету. Звичайно, ніхто не претендує на такі обсяги фінансування, як у США, це нереально через неспівмірність бюджетів обох країн. Проте реально повернутися на докризовий рівень, коли українська наука мала більше 1,2 млрд. дол. щороку, потроху збільшуючи його. Це інвестиції, що окупляться вже в найближчій перспективі», - підкреслив президент УСПП.
Лідер ділової спільноти пояснює: наразі більшість витрат на інноваційну діяльність чи дослідження – це власні кошти підприємств. Через кризу, відсутність справді антикризових ставок по кредитам, що не перевищували б 5%, таких вільних коштів немає. Інше джерело – інвестиції з-за кордону. Правова незахищеність тощо також не приваблює іноземних капіталовкладників – минулоріч відтік прямих чистих інвестицій був найбільшим за останні 20 років. Цим і пояснюється подальше зниження фінансування виконання наукових досліджень і розробок.
Тут закликали уряд спільно із роботодавцями, представниками наукової сфери розробити стратегію для національного ринку праці. Адже «відтік мізків» за кордон продовжується. Особливо це загрозливо в частині втрати вузькокваліфікованих спеціалістів і науковців. Останні, отримуючи в рази кращі умови, зарплати і т.д. за кордоном, залишаються там, перевозять свої сім’ї тощо. Це люди, котрих країна втратила. І вони конструюють, розробляють там продукцію, яку за шалені гроші потім імпортує Україна.
«Промисловці всіляко підтримують і зацікавлені в кооперації із вітчизняною наукою. Зокрема, це один із напрямів співпраці УСПП та НАНУ. Проте ми всі розуміємо, що це повинна бути стратегія на національному рівні. Вимагаємо, щоб уряд якнайшвидше прийняв Стратегію промислового розвитку, де був би визначений механізм реалізації вже наявних та перспективних розробок в промисловості і виробництві. При розробці проекту бюджету на 2022 рік потрібно передбачити значне збільшення фінансування науки, кошти для модернізації ключових сфер індустрії», - підсумував президент УСПП.
Діловий союз оформив та направив ці пропозиції у вигляді комплексного документу «Платформа економічного патріотизму» на адресу глави уряду, в Офіс президента та парламент. Промисловці і підприємці сподіваються на конструктивну співпрацю з владою по даним напрямкам.