Україні потрібен комплексний аудит енергоринку, а не чергові кадрові перестановки

Facebook Поділитись
Україні потрібен комплексний аудит енергоринку, а не чергові кадрові перестановки

В енергетичній сфері України небувале кадрове «пожвавлення»: 28 квітня уряд звільнив голову правління НАК «Нафтогаз» та призначив новим керівником компанії Юрія Вітренка, який виконував обов'язки міністра енергетики.

Натомість Верховна Рада призначила новим міністром енергетики юриста Германа Галущенка, який досі працював віце-президентом державного "Енергоатому".

Нагадаємо, довгий час атомна енергетика задовольняла до половини потреби країни у струмі. Влітку 2019 запрацювала нова модель оптового ринку електроенергії, ввівши гравців «зеленої» енергетики. Наразі уряд заборгував інвесторам у ВДЕ мільярди гривень. Днями проти держави Україна до Міжнародного арбітражу надійшов перший позов від компанії Modus Energy International B.V. на 11,5 млн. євро.

У свою чергу, НАК Нафтогаз вперше за останні роки показав збитки.  За  2020 рік компанія отримала збиток у 19 мільярдів гривень. Втім, цей «рекорд» побила держкомпанія «Укренерго», котра закінчила минулий рік із 27,5 млрд. чистих збитків.

В Українському союзі промисловців та підприємців наполягають на комплексному аудиті енергетичної сфери в цілому,та окремих ключових гравців. Причому – за участі незалежних вітчизняних експертів.

«Що має зробити зараз уряд і парламент – це дати відповідь на запитання, що коїться в енергетичному секторі зараз. Не чергові кадрові перестановки, оскарження чи навпаки промоція нових керівників. Потрібен аудит та дієва Стратегія», - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

За його словами, Україна щорічно видобуває 19 млрд.кубометрів блакитного палива. 15 млрд. з них – державна компанія «Укргазвидобування». Собівартість такого газу, по різним оцінкам, 60-70 доларів за 1 тис. кубометрів. Принаймні минулоріч, адже досі немає чіткої інформації по собівартості того газу, котрий видобувається в Україні.

Більше 9 місяців немає публічної інформації про те, за яким тарифом НАК Нафтогаз закачав блакитне паливо в підземні сховища влітку 2020 року, коли ціна на газ в Європі була мінімальна – 80-100 доларів за 1 тис. кубометрів. Промислова спільнота, УСПП напостоювали на оприлюдненні такої інформації, проведенні ревізії діяльності Нафтогазу.

Відсутність цих даних не дає спрогнозувати, наскільки адекватними є тарифи на газ. За розрахунками УСПП, при прозорому використанні національного блакитного палива, ціни можна було б знизити вдвічі.

У сфері постачання електроенергії для населення та промисловості також є чимало питань. Атомна енергетика може генерувати 47-50% всієї електроенергії в країні. Втім, через порушений баланс між виробництвом цієї та «зеленої» енергетики, накопиченими мільярдними боргами перед інвесторами ситуація лиш погіршується. Вочевидь, в уряду навіть немає чіткого плану її розв’язання. Інвестори вже пішли в Міжнародний арбітраж, а українські посадовці періодично виходять в публічний простір із несистемними заявами.

Так, будучи на посаді в.о. міністра енергетики пан Вітренко  пропонував збільшений  податок на викиди СО2 використати для компенсації різниці виробникам "зеленої" електроенергії. Відтак, це явна спроба перекласти проблеми уряду із інвесторами в ВДЕ на плечі промисловців. Це попри те, що індустрія потребує перехідних періодів і модернізації основних фондів. УСПП зайняв в даному питанні принципову позицію: всі кошти з екоподатку повинні повертатися в промисловість на модернізацію.

«Це ще далеко не вичерпний перелік тих питань, які накопичилися в бізнесу та громадськості до стану національного енергоринку та діяльності ключових його операторів –державних компаній. Уряд, і Міністерство енергетики зокрема, повинні представити свою стратегію дій в данному напрямі. Як будуть розв’язані   проблеми із боргами в секторі ВДЕ, чи обґрунтовані існуючі нині тарифи на газ з урахуванням собівартості українського палива, як сфера атомної енергетики буде модернізована? Зношеність фондів там на рівні 60-70%. Та багато іншого. Ми готові обговорювати ці питання, а не просто персоналії чиновників», - підсумував Анатолій Кінах.