Поділитись
На тлі повномасштабної війни з російським агресором та економічного виснаження особливо важливою є вимога ефективного врядування та системної злагодженої роботи всіх гілок влади, діалогу із бізнесом та громадськістю.
Нещодавні спроби втручання в діяльність незалежних антикорупційних органів, які викликали різку реакцію суспільства і міжнародних партнерів, стали маркером тривожного явища — зниження якості управлінських рішень на найвищому рівні.
Формальне "перезавантаження" Уряду без оприлюднення чіткої Програми його діяльності, звіту попереднього складу, аудиту галузей економіки, соціальної сфери тощо — черговий прояв цієї тенденції. За умов, коли держава веде війну за саме існування, критично важливо не просто втримувати лінію фронту, а захищати людський потенціал, який стрімко втрачається. Соціальні розриви між Україною та сусідніми державами ЄС, де нині перебуває найбільше українських біженців, лише поглиблюють демографічну кризу.
Ці та інші питання стали предметом обговорення на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, що відбулося за участі представників РНБО, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, провідних економістів НАН України, профспілкових лідерів, бізнесу, експертного середовища та волонтерської спільноти. Організатором виступив Український союз промисловців і підприємців.
Учасники висловили незгоду із рішенням щодо ліквідації Міністерства аграрної політики і Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості. Адже йдеться про органи виконавчої влади, які відповідають за базові напрями економіки — агросектор і промислову політику, критично важливі для країни. До прикладу, АПК – це 15% ВВП, а також 60% валютної виручки.
«Ми не можемо дозволити собі керуватися виключно точковими або ситуативними рішеннями. Окрім того, які вже свого часу довели свою повну неефективність», — наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
Темпи зростання української економіки у 2025 році залишаються вкрай низькими. За даними Мінекономіки, приріст ВВП за перше півріччя становив лише +0,8%, що втричі менше запланованих показників. Інфляція споживчих цін перевищила 14%, а промислова інфляція — понад 40%. На тлі високої вартості ресурсів це серйозно тисне на внутрішній ринок, погіршує платоспроможність населення та знижує конкурентоздатність виробництва.
Показник ВВП складає наразі 77% від рівня 2021 року. Основний приріст забезпечують послуги — торгівля, банківський сектор, держуправління, але не галузі, які формують новий виробничий потенціал.
Ситуація з інвестиціями — ще один індикатор системної проблеми. Поточний рівень капітальних інвестицій — лише 5–6% ВВП, що вдвічі нижче довоєнного рівня. Частка приватного капіталу скорочується: прямі іноземні інвестиції (без реінвестування) за січень–квітень 2025 р. склали лише $402 млн (для порівняння — $910 млн за той самий період 2024-го).
За даними Світового банку, рівень бідності в Україні за два останніх роки зріс з 23% до 37%.
Попри ухвалення в жовтні 2024 року Стратегії демографічного розвитку, яку ініціювала ділова та фахова спільнота, її реалізація практично не просувається: у бюджеті не закладено коштів, цільові програми відсутні. Експерти підкреслюють необхідність формування умов для повернення українських біженців, адаптації ринку праці, підтримки молоді. Більше 7 млн. українців перебувають за кордоном як біженці, і частка тих, хто успішно інтегрується за кордоном та не планує повернення, стабільно зростає.
«Збереження людського потенціалу — ключове завдання. Без цього ми не зможемо відновити економіку. На жаль, смертність в Україні втричі перевищує народжуваність: причина тому – як війна, так і недостатній рівень життя у порівнянні із сусідніми країнами ЄС. Це потребує не просто констатації, а цільових програм», — зазначив А.Кінах.
Деструктивні тенденції простежуються і в сфері ринку праці. Антикризовий штаб вже неодноразово порушував тему дисбалансу в оплаті праці в державному секторі. Так, середня зарплата керівництва Нафтогазу становить близько 2 млн грн на місяць, тоді як по нафтопереробній галузі — 23 тис. грн. У державних регуляторах (Антимонопольний комітет, НКРЕКП) — штат отримує по 92 тис. грн, при тому, що зарплата, наприклад, лікарів — 17 -20 тис. грн.
«Ми не втручаємось у бізнес, який регулюється ринком, відповідно, не має таких яскраво виражених дисонансів, але для державних структур такі розриви — це не лише питання справедливості, а й ризик втрати довіри суспільства», — наголосив лідер ділової спільноти.
На думку учасників засідання, відсутність чіткої стратегії дій Уряду, хибні кадрові рішення, такі як ліквідація Мінстратегпрому чи Мінагрополітики, свідчать про глибоку кризу управлінської моделі. Це вкрай небезпечно в умовах, коли промисловість має стати драйвером відбудови держави на нових, індустріально-інноваційних засадах, гостро потрібен притік приватних інвестицій (руйнування через агресію рф вже перевищили 600 млрд. доларів), а демографічна ситуація потребує системних кроків, розрахованих на роки вперед.
Антикризовий штаб готує звернення до Президента та Верховної Ради з вимогою відновити діяльність стратегічних міністерств, розробити і затвердити Програму діяльності Уряду, провести аудит галузей економіки, а також сформувати комплексний економічний план відновлення і зростання. В основі — ставка на підвищення самодостатності економіки, розвиток людського потенціалу, сприятливий клімат для інвестицій та бізнесу.
Окрема увага — реалізації Плану відбудови України: у штабі зазначають, що вже існують десятки ініціатив, які варто скоординувати в межах однієї рамки. Для цього, зокрема, у вересні у Вашингтоні відбудеться міжнародна конференція для інвесторів, організована Глобальною організацією світових лідерів Lives Amplified (США) та Радою з відбудови України в її складі, яку очолює Анатолій Кінах.
Сьогодні надзвичайно важливо зламати інерцію ситуативних рішень і перейти до системної політики, що враховує реальні виклики — від демографічної кризи та перекосів на ринку праці до просідання промислового виробництва і відтак загрози втрати індустріального потенціалу. Бізнес, експертне середовище та громадянське суспільство вже сформували низку конкретних пропозицій. Тепер ініціатива має перейти до влади — з чітким баченням, прозорою відповідальністю та орієнтиром на майбутнє.
Антикризовий штаб закликає до діалогу, консолідації зусиль і ухвалення рішень, які відповідатимуть масштабам викликів. Програма дій Уряду, оновлення управлінських підходів та ефективна реалізація стратегії відновлення країни мають стати спільним пріоритетом для всієї державної системи.